Справа №478/707/24 пров. №3/478/355/2024
23 липня 2024 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П., за участю секретаря Луговської А.І. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли 04 червня 2024 року від Відділення поліції №1 Баштанського РВП ГУНП України в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новогригорівка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
22.04.2024 року о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1 умисно давав ляпаси та стусани своїй матері гр. ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру.
В судове засідання, ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України. Крім того, на адресу місця проживання ОСОБА_1 , яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, судом двічі було направлено листи повідомлення про виклик до суду на розгляд справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на позицію Європейського Суду, який неодноразово у своїх рішеннях наголошував на тому, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання.
Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував. ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, двічі повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно нього, не вчинялось, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.
В силу приписів ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст.245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, що тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VІІІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
З заяви ОСОБА_2 на ім'я начальника ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції Маглаперідзе А. від 22.04.2024 року вбачається, що остання просить притягнути до адміністративної відповідальності її сина гр. ОСОБА_1 , який 22.04.2024 року близько 16 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння завдав їй тілесних ушкоджень. Заява написана власноруч. Про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України за дачу завідомо неправдивого повідомлення попереджена, про що мається підпис.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №983817 від 01.06.2024 року вбачається, що 22.04.2024 року о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1 , умисно давав ляпаси та стусани своїй матері гр. ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Протокол містить відмітку про роз'яснення положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Протокол підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , які маються в матеріалах справи, вбачається, що 22.04.2024 року близько 15 год. 00 хв. її син гр. ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку, в ході якої наніс їй тілесні ушкодження.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що дійсно 22.04.2024 року у ході розпиття алкогольних напоїв між ним та його матір'ю гр. ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої він вдарив останню, свою вину визнає.
22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис Серії АА №452362 стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 , а саме: заборона на вхід та перебування в місцях проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 4 доби з 18 год. 20 хв. 22.04.2024 до 18 год. 20 хв. 26.04.2024.
Сукупність досліджених доказів свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї матері гр. ОСОБА_2 , тому суддя приходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
На день розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП закінчилися, що відповідно до п.7 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.
Керуючись ст.ст.38, п.7 ст.247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Провадження в справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.П.Сябренко