Справа№487/6266/24
Провадження №2-н/487/2108/24
Іменем України
24.07.2024 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Дерепа К.М., вивчивши матеріали за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,
22 липня 2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 . Позовну заяву подано представником позивача - адвокатом Гагашкіною Лілією Іванівною.
23 липня 2024 року матеріали справи №487/6266/24 були передані судді Дерепі К.М., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.
З урахуванням вимог ч.1 ст. 28 ЦПК України дана справа підсудна Заводському районному суду м. Миколаєва.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до положень ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже вказаною статтею Сімейного Кодексу визначено суб'єктний склад осіб, які в інтересах дітей мають можливість звернутись до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення аліментів та умови, за яких ці особи можуть звернутися до суду.
Зі змісту заяви слідує, що ОСОБА_1 , яка є матір'ю дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертається в порядку наказного провадження із вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки, зазначаючи, що дитина проживає разом із нею.
Однак, серед наданих до заяви матеріалів не міститься жодного належного доказу на підтвердження зазначеної обставини - постійного проживання дитини з матір'ю та перебування доньки на її утриманні.
Слід також урахувати на звернення заявника з вимогами про стягнення аліментів на дитину саме в наказному провадженні.
Судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин, у т.ч. по доведенню факту проживання дитини із заявником та перебуванні на її утриманні.
Відповідно до ч.2 ст. 176 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Ураховуючи те, що заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, що позбавляє можливості розглянути заяву по суті, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України та роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою самою заявою в порядку наказного провадження після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 166, ст. 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявникові його право на повторне звернення до суду з цією заявою в порядку наказного провадження після усунення недоліків, які слугували причиною для відмови у видачі судового наказу або ж звернення до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 24 липня 2024 року.
Суддя: К.М. Дерепа