Справа № 204/7786/23
Провадження № 2/175/933/23
18 червня 2024 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Крошки М.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
24.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з відповідачкою ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 11.11.2005 року, від якого у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2015 шлюб між ними було розірвано, після чого діти залишилися проживати разом із ним. З того часу відповідачка будь-якої уваги дітям не приділяла, не цікавилася їх життям, участі у вихованні та утриманні не брала. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2017 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей, заборгованість по сплаті яких станом на 30.03.2023 становить 255511,47 грн..
В 2016 році позивач уже звертався з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав, в задоволенні якого було відмовлено, оскільки остання заперечувала проти задоволення позову та обґрунтовувала це тим, що після розірвання шлюбу перебуває у скрутному становищі, в силу життєвих обставин та відсутності матеріальних можливостей не може надати дітям все необхідне, а бачитися з ними вона боїться, щоб не спричинити їм моральної чи психологічної травми, бо вони за два роки відвикли від неї.
Однак до теперішнього часу відповідач не приклала жодних зусиль по поновленню зв'язку із дітьми, фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться долею дітей, не займається їх вихованням, будь-якої матеріальної допомоги на їх утримання не надає.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити його позов у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Надала до суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 та просила розглянути справу за її відсутності. В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_2 також не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надано висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Суд, заслухавши позивача, думку неповнолітньої ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її матір'ю вказана ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_1 ..
Рішенням виконавчого комітету Чечелівської районної у м. Дніпрі раді від 22.06.2018 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Неповнолітня ОСОБА_3 , з 23.09.2020 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьком ОСОБА_1 ..
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2017 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового розміру на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.04.2017 і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Згідно довідки начальника Слобожанського відділу ДВС у Дніпровському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) станом на 01.02.2024 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 (ВП НОМЕР_3) становить 302306,77 грн..
В довідці Дитячого поліклінічного відділення Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті від 18.08.2023 лікар педіатр ОСОБА_5 заначив, що медичний заклад з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проходить щорічну диспансеризацію, перебуває на Д обліку у лікаря алерголога ДЗ: J30.1, відвідує батько.
Згідно характеристики Дніпровської гімназії №51 Дніпровської міської ради ОСОБА_3 виховує батько ОСОБА_1 , який відповідально ставиться до виховання та навчання доньки, вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для розвитку дитини. Мати з сім'єю не проживає, шкільним життям доньки не цікавиться. В особистих бесідах, при нагадуванні про маму, дівчинка відмовляється говорити про неї, проявляє тривожність, закривається в собі, що явно погіршує психічний стан дитини.
Довідкою №125 від 16.08.2023 адміністрація КПНЗ «Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» Дніпровської міської ради повідомила, що ОСОБА_3 займається легкою атлетикою з 2020 року, вихованням доньки повністю займається батько ОСОБА_1 , за час відвідування тренувань мама жодного разу не з'являлася і не цікавилася успіхами дівчинки.
За довідкою виданою 18.08.2023головою правління ОСББ «Жемчужина-39», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 виховує доньку ОСОБА_3 від дня її народження.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року визначено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 пояснила, що маму останній раз бачила в минулому році, коли їздила в село, але вона була в іншій хаті і навіть не вийшла до неї. Її вихованням та утриманням вона не займається. Не заперечувала проти позбавлення матері батьківських прав.
Розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради №167-р від 15.04.2024 затверджено висновок органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі досліджених та оцінених в сукупності доказів судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не виконує покладених на неї ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо піклування про здоров'я своєї неповнолітньої доньки, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Крім того відповідачкою не забезпечується необхідного харчування, медичного догляду, лікування доньки, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, що є підставою для позбавлення її батьківських прав і за наведених обставин таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найвищім інтересам дитини.
За таких обставин, позов заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за позовними вимогами про позбавлення батьківських прав у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради (місце знаходження: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, 65), про позбавлення батьківських прав - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Заборський