Справа № 554/9690/23 Номер провадження 22-ц/814/2571/24Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
22 липня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві заяву судді Полтавського апеляційного суду Дряниці Юрія Володимировича про самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська обласна рада, виконавчий комітет Полтавської міської ради, про визнання недійсним публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії,
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 03 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про визнання недійсним публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії.
Позивач ОСОБА_1 оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду із дотриманням строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, а саме, 13 травня 2024 року, додавши заяву про відстрочення сплати судового збору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2024 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Пилипчук Л.І., суддів Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду Пилипчук Л.І. від 17 травня 2024 року витребувано із Октябрського районного суду м.Полтави цивільну справу №554/9690/23, яка фактично надійшла до апеляційного суду 30 травня 2024 року.
У період із 29 по 31 травня 2024 року суддя - член колегії Дряниця Ю.В. перебував на навчанні з підвищення кваліфікації; із 03 червня по 12 липня 2024 року колегія суддів перебувала у відпустц; суддя-член колегії Дряниця Ю.В. з 10 червня по 16 липня 2024 року також перебував у відпустці.
Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В. заявив самовідвід з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, про що подав заяву.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого самовідводу, колегія суддів виходить з наступного.
В силу пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і підлягає застосуванню на підставі статті 8 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Згідно пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами частин 1, 2, 8, 9, 11 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява судді Полтавського апеляційного суду Дряниці Ю.В. про самовідвід підлягає задоволенню, а справа - повторному розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву судді Полтавського апеляційного суду Дряниці Юрія Володимировича про самовідвід - задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного розподілу цивільної справи автоматизованою системою документообігу в порядку статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.І.Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак