Справа № 761/17632/24
Провадження № 1-кс/761/11672/2024
18 липня 2024 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу адвоката потерпілої ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження №42023000000002054 від 28.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -
У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга адвоката потерпілої ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження №42023000000002054 від 28.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.303 КПК України вказане у скарзі рішення слідчого може бути оскаржено на досудовому провадженні.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження від 30.04.2024 року була прийнята передчасно та невмотивовано, без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх наявних доказів і обставин, і тому є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням ч.2 ст. 9, ст. 94, ст. 110 КПК України, досудове розслідування проведено неповно, слідчим не було здобуто достатніх доказів, які б в сукупності, стали підставою для закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Зазначила, що постанова старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 30.04.2024 року винесена незаконно та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства у зв'язку з тим, що слідчим не проведено жодних слідчих дій.
ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Слідчий в судове засідання повторно не з'явився. Про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши доводи скарги, додані до неї матеріали, приходжу до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи із такого.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
З постанови старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження №42023000000002054 від 28.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні працівників Шевченківського УП ГУНП в м. Києві складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. 2, ст. 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленими матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Так, старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 при винесенні постанови про закриття кримінального провадження посилається на положення п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
При цьому висновки слідчого про наявність підстав, чітко передбачених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження - відсутні, в постанові не зазначено, на підставі яких саме отриманих фактичних даних, на підставі яких саме проведених слідчих (розшукових) дій після попереднього закриття кримінального провадження дійшов такого висновку слідчий.
Разом з тим, зі змісту постанови убачається, що слідчим не допитано ОСОБА_3 , її клопотання як потерпілої не вирішені, тобто слідчим не було здійснено жодних необхідних процесуальних слідчих (розшукових) дій для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі не розглянуті клопотання заявника. Висновки зроблені передчасно, без вирішення питання про необхідність отримання усіх фактичних даних для висновку про недостатність доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, у кримінальному провадженні жодні слідчі дії не проводилися, докази не збиралися.
Слідчим не враховані висновки слідчого судді в попередній ухвалі про необхідність вирішення питання про проведення низки слідчих (розшукових) дій: допиту заявника, огляду документів, призначення експертиз.
Таким чином, постанова слідчого не містить достатніх даних щодо проведення слідчих дій, направлених на перевірку тверджень заявника щодо вчинення кримінального правопорушення, не містить відповіді на всі поставлені питання заявника, а також не надана правова оцінка наявним матеріалам провадження.
Відтак, проаналізувавши доводи заявника, дослідивши матеріали скарги та додатки до неї, приходжу до висновку, що слідчим не вжито всіх можливих передбачених законом заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин, викладених в заяві, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законного процесуального рішення.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку, що скарга є обґрунтованою, доводи скарги не спростовані слідчим в суді, у зв'язку з чим постанова слідчого підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 9, 26, 91, 92, 93, 110, 284, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 30.04.2024 року про закриття кримінального провадження №42023000000002054 від 28.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1