СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4937/24
ун. № 759/14611/24
18 липня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000110 від 26.01.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
18.07.2024 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000110 від 26.01.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000110 від 26.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що на території Харківської області та інших областей України, діє організована група осіб, учасники якої займаються незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах.
За результатами проведених слідчих (розшукових) дій та комплексу НСРД, встановлено, що вказана незаконна діяльність здійснюється через телеграм-канал «RC Kartel»у відповідному застосунку «Телеграм» та полягає у безконтактному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, які залишаються «збувачами» на відкритих ділянках місцевості у так-званих сховках - «кладах», при цьому оплата як незаконної діяльності «працівників» зазначеного телеграм-каналу, так і сплата за придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, здійснюється з використанням криптогаманців та банківських карток.
Так, у невстановлений під час досудового розслідування час та за невідомих обставин, невстановленою досудовим розслідуванням особою прийнято рішення щодо створення організованої групи з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками цієї організованої групи, а саме злочинів, пов'язаних з незаконним виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та незаконним збутом особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, зокрема психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс у великих та особливо великих розмірах.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, за невідомих обставин у вказаний проміжок часу, зазначеною особою визначено план вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Відповідно до вказаного плану злочинної діяльності, з метою унеможливлення її викриття з боку правоохоронних органів та забезпечення сталої незаконної діяльності на території різних регіонів України, передбачалось наступне:
- пропозиція щодо незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, а також підбір нових учасників організованої групи, мала здійснюватися через спеціально створений у мобільному застосунку «Telegram» чат;
- кожен з учасників зазначеної організованої групи у своїй злочинній діяльності мав використовувати вигадані анкетні дані та постійно змінювати абонентські номери;
- незаконний збут та зберігання з метою подальшого незаконного збуту, а також передача наркотичних засобів та психотропних речовин між учасниками організованої групи мав здійснюватися шляхом використання так-званих сховків на відкритих ділянках місцевості в яких одні учасники залишали приховані наркотичні засоби чи психотропні речовини, а інші їх отримували та в подальшому аналогічним чином збували в меншій кількості;
- грошові кошти, отримані в результаті вказаної злочинної діяльності мали зараховуватись на електронні гаманці чи банківські рахунки, відкриті на ім'я учасників організованої групи чи третіх осіб;
- організована група мала поділятись на окремі ієрархічні структурні частини, учасники яких не мали бути знайомі між собою та мали діяти автономно у складі своїх структурних частин, чітко дотримуючись відведеної ролі у вчиненні злочинів, вчинюваних учасниками вказаної організованої групи (організатор-керівник всієї організованої групи, адміністратор телеграм-каналу він же співорганізатор, керівники (куратори) окремих структурних частин групи, регіональні оптові «кур'єри», які забезпечують надходження наркотичних засобів та психотропних речовин роздрібним «збувачам» та роздрібні «збувачі»).
З метою виконання вказаного плану злочинної діяльності, зазначена невстановлена особа організатор організованої групи, у невстановлений проміжок часу та за невідомих обставин створила у мобільному застосунку «Telegram» чат_bot з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Так відповідно до функцій, які виконували учасники вказаної організованої групи, вони поділялись на:
-осіб, які виконують організаційно-розпорядчу керівну функцію до яких входить коло, на даний час невстановлених осіб, а також ОСОБА_7 - співорганізатор зазначеної організованої групи;
-виконавці - оптові кур'єри, до яких серед інших на даний час невстановлених осіб, входили: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також особа, яка залучена до виконання спеціального завдання - ОСОБА_11 ;
-виконавці - роздрібні збувачі, до яких серед інших на даний час невстановлених осіб, входили: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
17.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України.
Цього ж дня, підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому пунктом шостим частини першої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених 3 ст. 307 КК України підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколами ОМП від 10.11.2023 за адресою: АДРЕСА_2 за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 в ході якого виявлено та вилучено пакунки з кристалічною речовиною; протоколом ОМП від 10.11.2023 за адресою: АДРЕСА_3 за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 в ході якого виявлено та вилучено 2 полімерні зіп пакети з кристалічною речовиною;протоколами ОМП від 10.11.2023 за адресою: АДРЕСА_4 , за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 в ході якого виявлено та вилучено зіп-пакети з кристалічною речовиною; протоколом ОМП від 10.11.2023 за адресою: АДРЕСА_5 , за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 в ході якого виявлено та вилучено зіп-пакет з кристалічною речовиною; протоколом ОМП від 10.11.2023 за адресою: АДРЕСА_6 , за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 в ході якого виявлено та вилучено 6 зіп-пакетів з речовиною рослинного походження; протоколом ОМП від 10.11.2023 за адресою: АДРЕСА_7 , за участі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 в ході якого виявлено та вилучено пакунки з кристалічними речовинами; висновком експерта №СЕ-19/121-23/26719-НЗПРАП від 22.11.2023, відповідно до якого сіро-зелена речовина рослинного походження, яка знаходиться в 12 зіп-пакетах, вилучених 10.11.2023 під час проведення ОМП за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 14,345 г., в перерахунку на суху речовину; висновком експерта №СЕ-19/121-23/26720-НЗПРАП від 23.11.2023, відповідно до якого кристалічна речовина білого кольору, яка знаходиться в 9 зіп-пакетах, вилучених 10.11.2023 під час проведення ОМП за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 5,345 г., а також речовина рослинного походження яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 0,7503 г. в перерахунку на суху речовину; висновком експерта №СЕ-19/121-23/27310-НЗПРАП від 30.11.2023, відповідно до якого 8 зіп-пакетів з кристалічними речовинами, вилученими 10.11.2023 під час проведення ОМП за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 , містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 5,42 г.; висновком експерта №СЕ-19/121-23/27312-НЗПРАП від 06.12.2023, відповідно до якого 74 зіп-пакети з кристалічними речовинами, вилученими 10.11.2023 під час проведення ОМП за адресою: АДРЕСА_7 , містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 20,3984 г.; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_14 відповідно до якого встановлено її причетність до незаконного обігу наркотиків в співпраці з телеграм-каналом «RC Kartel»; іншими матеріалами у своїй сукупності.
Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під варту не забезпечить в повній мірі належного проведення досудового розслідування та не зможе запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані органом досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Захисник, думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання заперечив з тих підстав, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного, а відтак просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , розлучений, має на утриманні малолітню дитину, 2013 року народження. З приводу предявленої підозри пояснив, що на час вчинення інкримінованого йому злочину він мав наркотичну залежність, обставини викладенні в повідомленні про підозру не заперечує, в квітні 2024 року він за власної ініціативи вступив в лави ЗСУ.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України розслідується кримінальне провадження № 12023220000000110 від 26.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до постанови від 21.02.2023 заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_19 про внесення змін до складу слідчих слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, визначено місце розташування органу досудового розслідування управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління НП України, за адресою: м. Київ, Святошинський район, бул. М.Руденка,22 а.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України та скеровано слідчим до суду для розгляду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
В межах кримінального провадження № 12023220000000110 від 26.01.2023, ОСОБА_4 17.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваним вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, зі слів має на утриманні малолітню дитину, розлучений, раніше не судимий, також слідчий суддя враховує стан здоров'я підозрюваного та його вік.
Окрім того, слідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого злочину та можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, зокрема з пункту 36 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочини, у вчиненні яких оголошено підозру, сукупність установлених даних про особу підозрюваного є підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Так, надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з урахуванням стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, відсутні.
З огляду на те, що на даний час процес зібрання доказів органом досудового розслідування є незавершеним, не встановлено всіх обставин, які мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, існує ризик вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Водночас, враховуючи відомості про особу підозрюваного, а також надані ним пояснення, слідчий суддя вважає, що інші ризики, заявлені у клопотанні слідчого, не знайшли свого підтвердження в ході його розгляду.
Таким чином, при вирішенні клопотання слідчим суддею встановлені ризики, що передбачені п.п.1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).
Враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незважаючи на його виключний характер, оскільки більш м'які запобіжні заходи на даному етапі досудового розслідування не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.1,2 ч.1 ст. 177 КПК України.
Стан здоров'я підозрюваного не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час досудового розслідування.
Водночас, враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, його вік, майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу, як альтернативний запобжний захід ,у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 14 вересня 2024року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави строком до 14 вересня 2024 року наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених КПК України обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Строк дії ухвали встановити до 14 вересня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя ОСОБА_1