Справа № 755/2697/24
іменем України
про повернення позовної заяви
"24" липня 2024 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
12.02.2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Ціна позову 26 838 221 грн. 16 коп. (714 649,18 дол.США)
Позивач просить суд: «Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20.10.2019 року у розмірі 550 000 дол США., заборгованість за договором позики від 23.11.2019 року у розмірі 44 649,18 дол.США., заборгованість за договором позики від 03.03.2020 року у розмірі 120 000 дол.США., а всього стягнути - 714 649, 18 дол.США.
14.02.2024 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Коваленко І.В.
15.02.2024 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж три дні з дня отримання копії ухвали.
16.02.2024 року ухвала про залишення позову без руху від 15.02.2024 року направлялася позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , з відстеження поштового відправлення вбачається, що 28.02.2024 року «відправлення вручено: особисто». Крім того, ухвала про залишення позову без руху ОСОБА_1 від 15.02.2024 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про залишення його позову без руху.
Станом на 24 липня 2024 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом для надходження до суду поштової кореспонденції у разі направлення позивачем ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху документів засобами поштового зв'язку - недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав, документів не надав. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
У вказаний в ухвалі строк позивач недоліки не усунув.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю позовну заявою неподаною та такою, що необхідно повернути позивачам.
Керуючись ч. 3 ст. 185, ст.ст. 260, 353 - 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - вважати неподаною і повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.
Суддя: