Справа № 755/8305/24
Провадження №: 3/755/3372/24
"08" липня 2024 р.
м. Київ
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 163-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення, установив:
ОСОБА_1 , (далі -особа, що притягається до адміністративної відповідальності) будучи директором ПП «Медео», здійснював ведення податкового обліку з порушенням, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2024 року на суму 21653 гривень, чим порушено вимоги вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень КпАП, не з'явилася.
Забезпечувалося судом і СМС інформування такої особи за номером телефону наявним у справі.
Також, про те, що розгляд справи здійснюватиметься Дніпровським районним судом м. Києва особа, що притягається до адміністративної відповідальності була поінформована, оскільки відповідні відомості наведено у протоколі про адміністративне правопорушення у відношенні неї.
Інформацію про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади цього місцевого суду у розділі інформацію для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ» (https://dn.ki.court.gov.ua/sud2604/).
Разом з тим, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Вказаних висновків Cуд дійшов дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, як-то: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, виходячи з наступного.
Статтями 251, 280 КпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
З урахуванням того, диспозицією частини 1 статті 163-1 КпАП встановлено, що правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку (див. ухвалу ВАСУ від 31.01.2013 у справі № 2а-8185/09/0670).
При цьому, встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість не визначено складом адміністративного правопорушення нормами КпАП та відповідно не є компетенцією загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку (див. ухвалу ВАСУ від 30.10.2013 у справі № 2а-1670/4665/12), відповідно Суд в цій справі це питання (встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість) не піддає оцінці та аналізу.
Разом з тим, Суд оцінюючи питання дійсності порушення визначеного ст. 163-1 КпАП ураховує, що як убачається з матеріалів справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні наведеного адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 163-1 КпАП) повністю доведена, у розумінні ст. 251 КпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, та додатку до нього, які складено у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КпАП та з яких слідує, що під час перевірки ДПС встановлено, що ТОВ здійснено ведення податкового обліку з порушенням встановленого податкового законодавства; відомостями, що містяться у акті перевірки, котрі засвідчують факт здійснення ведення податкового обліку з порушенням встановленого податкового законодавства.
При цьому, з матеріалів справи, слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, являється суб'єктом даного адміністративного правопорушення, оскільки з положень КУпАП, випливає, що останніми, при такому роді правопорушень, можуть бути: керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).
Тим самим є установленим факт порушення керівником встановленого законом порядку ведення податкового обліку, котрий власне утворює собою склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КпАП.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останньої і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 163-1 КпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КпАП.
Щодо формування резолютивної частини даного судового рішення, то Суд зауважує, що відповідно до ст. 284 КпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення.
В постанові КАС від 02.11.21 у справі № 755/10002/21 в т.ч. зроблено висновок, що фактично КУпАП не визначає обов'язку суду визнавати особу винною в резолютивній частині постанови при прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням указаних норм КпАП та орієнтирів сформованих судом апеляційної інстанції в наведеній справі, ураховуючи, що судом установлено наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КпАП, Суд не убачає підстав визнавати особу винною в резолютивній частині постанови при прийнятті цього рішення та виносить постанову про накладення адміністративного стягнення у порядку п. 1) ст. 284 КпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 163-1, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановив:
накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до ст. 307 КпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-294 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
С у д д я Оксана БІРСА