ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12601/24
провадження № 1-кп/753/1715/24
"16" липня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
провівши підготовче судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020001456 від 15.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва,
громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 28 червня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020001456 від 15.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до частини 3 ст. 35 КПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 червня 2024 року для розгляду цього кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 01 липня 2024 року призначено підготовче судове засідання.
Щодо призначення до судового розгляду
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні. Крім того, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявив. Водночас звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового засідання підтримав думку захисника про можливість призначення справи до судового розгляду.
Також, під час підготовчого судового засідання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявили про бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки.
Щодо інших клопотань, пов'язаних із призначенням обвинувального акта до розгляду, сторони не висловились.
Кримінальне провадження підсудне Дарницькому районному суду м. Києва, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до положень статей 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акта до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України.
У судове засідання необхідно викликати прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, обвинуваченого та його захисника.
Судове засідання у цьому кримінальному провадженні проводити у відкритому судовому засіданні.
Обвинуваченому роз'яснено право на розгляд кримінального провадження за його обвинуваченням колегіально у складі трьох суддів, на що останній відмовився, просив про розгляд провадження одноособово головуючим суддею.
Щодо обрання запобіжного заходу
Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, просив його задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, у великий розмірах. Прокурор зазначив, що строк, визначений ухвалою слідчого судді від 12.06.2024, закінчується 10.08.2024, однак на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з наведеним прокурор просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на шістдесят днів. Прокурор зауважив, що інші, більш м'які, ніж тримання під вартою, запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання. Сторона захисту стверджує про те, що тяжкість злочину не може бути визначальною підставою для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник звертав увагу суду, що підозру ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, з огляду на численні порушення під час досудового розслідування, не можна вважати обґрунтованою. Просив врахувати, що ОСОБА_5 раніше не судимий, а також акцентував увагу на його способі та образі життя, стійкі соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання у місті Києві. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас вважав доцільним застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який буде домірним для обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти заперечував з підстав викладених захисником.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши заявлені клопотання та долучені до них матеріали, а також заперечення на них, дійшов таких висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, підозрюваного, обвинуваченого (п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так, вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема підготовчого провадження, метою якого відповідно до глави 27 КПК України є вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , а саме вчинення кримінальних правопорушень, покарання за які передбачане у виді реального позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, (може бути призначене за злочини передбачені ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні яких він обвинувачується), тож суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Означені покарання в разі визнання ОСОБА_5 винуватим в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.
Незважаючи на заперечення сторони захисту, суд переконаний, що співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд вважає доведеним, оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується збут наркотичних засобів та психотропних речовин у великих розмірах, останній наразі не працевлаштований, отже відсутні будь-які джерела доходу, що може спонукати його вчинення нових злочинів з метою забезпечення умов для свого існування.
Окрім цього, стосовно ОСОБА_5 наразі також здійснюється розгляд кримінального провадження за ч. 2 ст. 307 КК України у Дніпровському районному суді міста Києва.
Незважаючи на той факт, що обвинувачений раніше не судимий, суд вважає, що ризик вчинення кримінального правопорушення не припинив існувати та зумовлює необхідність у обранні запобіжного заходу.
З огляду на наведене, прокурором доведено існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Отже, враховуючи надані матеріали, суд встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд дійшов до висновку про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.
Запобіжний захід, який слід застосувати до ОСОБА_5 .
Так, суд враховує, що дії, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, тобто є кримінально караними.
Також покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, пов'язані із позбавленням волі та конфіскацією усього належного йому майна.
Судом було встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, також суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого, про що зазначалось захисником у судовому засіданні.
Окрім того, суд враховує, що станом на день вирішення клопотання обвинуваченому виповнилось 20 років, тобто є особою молодого віку, до взяття під варту проживав разом зі своїм батьком та здійснював волонтерську діяльність у культурно-психологічному проекті, наразі готується до вступу до вищого навчального закладу.
Зазначене підтверджує міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Окрім того, суд враховує, що відповідно до реєстру долученого до обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_5 не було затримано, а останній самостійно з'явився за викликом до слідчого. Наведене свідчить, що навіть сторона обвинувачення на момент повідомлення про підозру вважала малоймовірною втечу ОСОБА_5 .
Водночас, встановлені ризики не нівелюються зазначеними обставинами.
На переконання суду, запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Адже тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а прокурор не довів, що запобігти встановленим ризикам можна виключно шляхом застосування такого запобіжного заходу. Натомість, враховуючи ступінь ймовірності їх настання, запобігти їм можливо саме за допомогою домашнього арешту.
Слід зазначити, що незважаючи на високі особисті, моральні та професійні якості осіб, яка висловили бажання взяти на поруки обвинуваченого, у цьому випадку суд не вважає за можливе задовольнити заяву, тому цей запобіжний захід не буде запобігати встановленим ризикам.
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, особиста порука та особисте зобов'язання, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. Адже у випадку їх застосування, з огляду на встановлені судом ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
З урахуванням того, що судом застосовується до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого, наслідки їх невиконання.
З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені у висунутому обвинуваченні та дані матеріалів клопотання, на обвинуваченого слід покласти також обов'язки, об'єктивна необхідність у яких доведена, а саме: 1) прибувати за першим викликом до суду; 2) не відлучатись за межі м. Києва, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні за № 12024100020001456 від 15.03.2024; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України; 6) носити електронний засіб контролю.
Такі обов'язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_5 .
Термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , визначити до 13 вересня 2024 включно.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, заявлених у судовому засідання клопотань, позицій сторін та їхній доводів, враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Розглядаючи зазначені клопотання, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
З огляду на викладене та керуючись статтями 177, 182, 183, 314-316, КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу стсоовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду строком на шістдесять днів, тобто до 13 вересня 2024 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до суду;
- не відлучатись за межі м. Києва, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні за № 12024100020001456 від 15.03.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , визначити до 13 вересня 2024 включно.
Здійснення контролю за виконанням покладених на обвинуваченого обов'язків доручити прокурору Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024100020001456 від 15.03.2024.
Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 для негайної постановки на облік обвинуваченого, про що повідомити суд.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0.25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 з під-варти в залі суду негайно та доставити до місця проживання.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020001456 від 15.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України, на 12 годину 00 хвилин 28 серпня 2024 року.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, обвинуваченого та його захисника.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_8