481/786/24
2/707/844/24
23 липня 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Смоляра А.О.
при секретарі Зарубі Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Акціонерне товариство «Акцент -Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.04.2017 в розмірі 35544,11 грн., а також судові витрати у виді судового збору 3028 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.04.2017 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як способу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
АТ "А-Банк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 21.04.2024 має заборгованість в розмірі 42310,76 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 35544,11 грн.; 6766,65 грн. заборгованість за відсотками.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 21.05.2024 справу передано до Черкаського районного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.
Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 21.06.2024 про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Статуту АТ «Акцент-Банк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ «Акцент-Банк», яке було правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ «Акцент-Банк», яке було правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Український кредитний банк».
17.04.2017 ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». Анкета-Заява містить лише персональні дані позичальника та його контактну інформацію. У Анкеті-Заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця Заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
Згідно довідки за картками, ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до вересня місяця 2021 року; № НОМЕР_3 строком дії до березня місяця 2027.
Відповідно до довідки за лімітами ОСОБА_1 було встановлено наступні кредитні ліміти: 17.04.2017 кредитний ліміт 00 грн, з 20.04.2018 кредитний ліміт 12000 грн, з 11.05.2018 кредитний ліміт 15000 грн, з 16.06.2020 грн кредитний ліміт 18000 грн., з 16.07.2020 грн кредитний ліміт 33000 грн., з 16.06.2020 грн кредитний ліміт 35600 грн.
Згідно з наданим Банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на станом на 21.04.2024 внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов'язань, сума його заборгованості перед позивачем становить 42310,76 грн, що складається з: 35544,11 грн заборгованість за кредитом; 6766,65 грн заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. штрафи.
До позовної заяви Банк також додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» та «Універсальна GOLD» які не містять підпису відповідача
Також до позову додано виписку по рахунку ОСОБА_1 , згідно якої за період з 17.04.2017 по 21.04.2024 сума витрат складає 332927,28 грн, сума зарахувань 291445,11 грн, сума комісій 7534,48 грн, сума кешбеку 37,41 грн.
Згідно з ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
АТ «Акцент-Банк», на підтвердження позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором, до суду надало копію Анкети-Заяви від 17.04.2017 про приєднання відповідача до Умов і правил надання банківських послуг в А-Банку, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» та «Універсальна GOLD», довідку за лімітами, довідку за картами, розрахунок заборгованості та виписку по рахунку.
Анкета-заява, на яку посилається АТ «Акцент-Банк» в позовній заяві, не містить будь-яких даних про умови кредиту, а містить тільки анкетні дані відповідача та підпис останнього.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, зауважила на тому, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, що повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
До того ж, у даному випадку, необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв'язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.
Крім того, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані Банком у позовній заяві, та не може бути взятий до уваги судом, оскільки в ньому включенні нараховані відсотки, розмір та порядок нарахування яких не було узгоджено між сторонами.
Сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом Банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків та штрафів позивачем, а також, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа № 219/1704/17 (провадження № 61-1211св19).
З наданої Банком виписки по рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_1 дійсно активно користувався кредитними коштами, а саме: знімав кошти з рахунку, розраховувався карткою за товари та послуги, здійснював переказ коштів та частково погашав заборгованість, проте сплачені ним кошти спрямовувалися на погашення не тільки тіла кредиту, а й процентів за користування ним та комісії, що не було узгоджено сторонами договору.
Дослідивши виписку по рахунку ОСОБА_1 , судом встановлено, що за період з 17.04.2017 по 21.04.2024 відповідачу було нараховано 65121,01 грн процентів за користування кредитом, які позивачем безпідставно було списано з рахунку відповідача з коштів, які вносились ним на погашення кредиту.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 35544,11 грн. Водночас, суд дійшов висновку, що сплачені відповідачем кошти у розмірі 65121,01 грн. на погашення заборгованості необхідно спрямовувати виключно на погашення тіла кредиту, а тому, суд приходить до висновку про відсутність заборгованості відповідача перед банком за фактично отриманими коштами.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268 Цивільно-процесуального кодекс України, суд,-
вирішив:
У задоволенні позову - відмовити.
Учасники справи можуть ознайомитись текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заява має бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Олександр СМОЛЯР