Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/996/24
Номер провадження2/711/765/24
03 липня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Казидуб О.Г.
секретаря судового засідання: Шульга А.В.
за участю:
представника позивача - за дорученням: ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката: Литвин О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування,-
Позивач ОСОБА_2 (1986 р.н., АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ЄДРПОУ 22868348), ОСОБА_3 (1978 р.н., АДРЕСА_2 , РНОКПП - в матеріалах справи відсутній) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2023 року на перехресті вулиць Смілянська - Хрещатик в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , та транспортного засобу CHEVROLET MALIBU, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до Постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2023 року по справі № 711/5591/23, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 .
Відповідальність водія CHEVROLET MALIBU, д.н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/3814589 в ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
Відповідно до акту виконаних робіт № ТП000001666 від 02 вересня 2023 року, наданого ПП «ТАЛИСМАН» та чеків № 1668141842, № 1682569517, № 1681759653, вартість відновлюваного ремонту склала 169 965 грн. 50 коп. На підтвердження отриманих пошкоджень, стороною позивача було звернуто до СОД ФОП « ОСОБА_5 ». В свою чергу останнім було проведено незалежне авто товарознавче дослідження та складено Звіт № А08-20 від 08 вересня 2023 року.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 109 від 30 травня 2022 року, страхова сума за договором ОСПВВНТЗ за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160 000 грн. на одного потерпілого.
Вказує, що в ході врегулювання даного страхового випадку ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» сплатило страхове відшкодування, в розмірі 107 451 грн. 64 коп. Дане страхове відшкодування не покриває в повному обсязі, понесений нею матеріальний збиток, тому залишок несплаченого страхового відшкодування, в розмірі 160 000 грн. 00 коп. - 107 451 грн. 64 коп. = 52 548 грн. 36 коп. повинен бути компенсований за рахунок ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
В даному випадку, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, складає: 169 965 грн. 50 коп. - 160 000 грн. 00 коп. = 9 965 грн. 50 коп.Вказаний матеріальний збиток повинен бути компенсованим за рахунок винуватця ДТП, ким являється ОСОБА_3 .
Також, вказує, що внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 , їй, як власнику пошкодженого транспортного засобу, було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у: глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу пошкодження транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 ; тяжких вимушених негативних змінах в житті і життєвих стосунках з рідними та близькими, зокрема, що найтяжче - погіршення відносин з родиною внаслідок необхідності витрачати кошти із сімейного бюджету на захист власних інтересів, звертатися до суду та захищати протиправно порушені права; зазначені обставини, в які я була поставлена неправомірними діями ОСОБА_3 , та спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою вкрай негативні наслідки для мого самопочуття і здоров'я.
Вважає, що завдана їй моральна шкода, складає 20 000 грн. 00 коп.
Просить стягнути з ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_2 несплачене страхове відшкодування, в розмірі 52 548 грн. 36 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, в розмірі 9 965 грн. 50 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, в розмірі 20 000 грн. 00 коп.; стягнути ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНИ» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.
12 лютого 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.
05 березня 2024 року відповідач ОСОБА_3 надала Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заперечує проти стягнення з неї на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 20000 грн. 00 коп., так як вважає такий розмір не обґрунтованим та недоведеним належними доказами. Вважає, що обгрунтованим та достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи власника автомобіля ОСОБА_2 , яка не була учасником ДТП є розмір моральної шкоди 1000 грн. 00 коп. Також зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення з неї різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 9965 грн. 50 коп. визнає, а позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди визнає частково в розмірі 1000 грн. 00 коп. Також, просить здійснити розподіл судових витрат, понесених сторонами, пропорційно до задоволених/відмовлених позовних вимог.
07 березня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» за дорученням ОСОБА_6 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ними виявлено численні порушення Звіту № 27630, а саме, невідповідність дат визначених в калькуляції, оцінка яка проводиться станом не на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди та спробу позивача здійснити заміну деталей, які визначені безпідставно, а тому Звіт № 27630 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, на підставі якого було визначено та виплачено страхове відшкодування, є належним та допустимим доказом. Просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
14 березня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача, надав Відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
21 березня 2024 року через канцелярію суду адвокат Литвин Ольга Петрівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 , надала Заперечення на відповідь на відзив, в якій просить здійснити розподіл судових витрат, понесених сторонами, пропорційно до задоволених/відмовлених позовних вимог.
02 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача, надав Заяву про зміну розміру заявлених позовних вимог, в якій просить стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 несплачене страхове відшкодування, що являє собою ПДВ в розмірі 18992 грн. 33 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 43741 грн. 53 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. 00 коп.; стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати- судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
08 квітня 2024 року через електронну адресу суду адвокат Литвин Ольга Петрівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 , надала Заперечення на заяву про зміну розміру позовних вимог, в якому зазначено, що відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 , викладені у заяві про зміну розміру позовних вимог, визнає частково, а саме, вимоги про стягнення з неї різниці між фактичним розміром шкоди та стрраховою виплатою в сумі 9965,50 грн., а позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. 00 коп. Також, просить з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_3 понесені останньої судові витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених/відмовлених позовних вимог.
Представник позивача за дорученням ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав первинні позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задоволити. Зазначив, що моральна шкода полягає в тому, що факт ДТП вже є причиною моральної шкоди.
Представник відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Адвокат Литвин Ольга Петрівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 , в судовому засіданні зазначила, що визнає первинні позовні вимоги частково, в частині відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 9965 грн. 50 коп., а позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. 00 коп. Також, зазначила, що просить на даний час не вирішувати питання з приводу правничої допомоги.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 вересня 2023 року по справі № 711/5591/23, 14.08.2023 року о 17 год. 30 хв. в м. Черкаси на перехресті нерівнозначних доріг вул. Смілянська-вул. Хрещатик, водій автомобіля CHEVROLET MALIBU, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 , рухаючись по другорядній дорозі, не дала дороги автомобілю, який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Даною постановою визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується спричинення дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до Полісу № АР/3814589 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність водія CHEVROLET MALIBU, д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_3 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
Як вбачається з Полісу № АР/3814589 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 320 000 грн., за шкоду заподіяну майну складає 160000 грн., розмір франшизи 0 грн.
Нормами статті 11 ЦК України, передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).
Згідно ст.6 вказаного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).
Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.
Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ст. 29 цього ж Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 988 Цивільного Кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля) , були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Відповідно до ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок, підтриманий Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 для визначення ринкової вартості на момент ДТП, визначення вартості відновлювального ремонту, визначення коефіцієнту фізичного зносу складників, визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників та визначення вартості матеріального збитку без урахування величини втрати товарної вартості, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 .
Як вбачається з Звіту № А08-20 про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 від 08 вересня 2023 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 складає 300306 грн. 92 коп. в т.ч. ПДВ 20% за винятком вартості ремонтно-відновлювальних робіт. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 складає 151913 грн. 03 коп. в т.ч. ПДВ 20% за винятком вартості ремонтно-відновлювальних робіт. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 унаслідок ДТП на 08.09.2023 року складає 151913 грн. 03 коп.
В судовому засіданні встановлено, що 08 грудня 2023 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страховим актом № 112975/1/2023 було визнано настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого автомобіля за спричинення пошкоджень частин та деталей автомобіля CHEVROLET MALIBU, д.н.з. НОМЕР_3 , яка сталася 14.08.2023 року, страховим випадком передбаченим ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Полісом, і призначено страхове відшкодування в розмірі 107501 грн. 64 коп.
Відповідно до скріншоту, на картку позивача 08.12.2023 року було зарахування в розмірі 107451 грн. 64 коп. з коментарем: ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» страхове відшкодування згідно Акту № 112975/1/2023 від08.12.2023, поповнення, ОСОБА_2 .
Тобто, в судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму страхового відшкодування сплатив частково у розмірі 107451 грн. 64 коп., посилаючись на Звіт № 27630 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, виконаного оцінювачем ОСОБА_7 , відповідно до якого вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 126493,96 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування)..
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Е з - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Встановлено, що позивачем пред'явлено вимогу до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування з урахуванням коефіціенту фізичного зносу та в тому числі ПДВ 20% за винятком вартості ремонтно - відновлювальних робіт.
ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у Відзиві зазначає, що страхове відшкодування за пошкоджений транспортний засіб виходячи із вартості відновлювального транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, проте, зменшує суму страхового відшкодування на розмір податку на додану вартість , в звязку з волевиявленням заявника отримати дану суму на власний банківський рахунок, а не шляхом перерахування таких коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем документально підтверджено вартість відновлювального ремонту автомобіля, вартість якого визначена ФОП ОСОБА_5 з урахуванням ПДВ.
А тому, суд вважає, що у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в зв'язку з настанням страхового випадку виникло зобов'язання відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (160000 грн. 00 коп.) і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, податку на додану вартість.
А тому, суд приходить до висновку, що залишок несплаченого страхового відшкодування в розмірі 52548 грн. 36 коп. (160000 грн. 00 коп. - 107451 грн. 64 коп.) підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 .
Також, різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 9965 грн. 50 коп. (169965 грн. 50 коп. - 160000 грн. 00 коп.) підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .
Також, позивачем ОСОБА_2 . заявлено вимогу про відшкодування їй завданої моральної шкоди в сумі 20000 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Таким чином під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд погоджується, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 , а саме скоєння нею ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль позивача, що призвело до душевних страждань позивача, вимушених змін у їїжитті та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.
З урахування обставин справи, виходячи із тривалості правопорушення та глибини душевних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 20000 гривень є неспівмірним із розміром заявленої матеріальної шкоди, та вважає, що розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у грошовому виразі необхідно визначити у 5000 гривень, які слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 00 коп., що підтверджується Квитанцією № 0.0.3443839592.1 від 30.01.2024 року.
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААГ № 164878, відповідач ОСОБА_3 є інвалідом другої групи, а тому, від сплати судового збору звільнена.
А тому, суд, на підставі ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 1211 грн. 00 коп., та компенсуватння ОСОБА_2 за рахунок державних асигнувань судового збору в розмірі 1211 грн. 00 коп.
На підставі ст.ст. 11, 22, 1166, 1187 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 263-266, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 несплачене страхове відшкодування в розмірі 52548 грн. 36 коп., судовий збір в розмірі 1211 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 9965 грн. 50 коп, моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп.
Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок державних асигнувань судовий збір в розмірі 1211 грн. 00 коп.
Решті відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12 липня 2024 року (з врахуванням вихідних днів).
Головуючий: О. Г. Казидуб