Справа № 569/12469/23
17 червня 2024 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа №569/12469/23
учасники справи: позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачана його користь різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні в розмірі 106979,40 грн. та судові витрати у справі.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що 21 квітня 2023 року о 13 год. 00 хв. в м. Рівне, по вул. Відінська, 2 відповідач ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Chery Tiggo 4» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, прилеглої території не надав дорогу транспортному засобу марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 та допустив зіткнення з даним транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Постановою Рівненського міського суду від 26.05.2023 року у справі № 569/7830/23 відповідач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , належний останньому отримав механічні ушкодження.
Згідно Звіту про оцінку автомобіля № 058/2023 від 19.06.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування коефіцієнту фізичного зносу, складових, що підлягають заміні (Свр) на дату ДТП (21.04.2023 року) становить: 186588,42 гри. (Сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень) 42 копійки; матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні на дату ДТП становить: 79609,02. (Сімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'ять гривень) 02 копійок.Відповідальність Відповідача застрахована ТДВ «Експрес Страхування», Згідно Полісу № ЕР-208974887 від 14.05.2022 року.
Згідно Повідомлення ТДВ «Експрес Страхування» від 21.06.2023 року за № 1057/10/3-А-4.23.231, за дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 21.04.2023 за участю автомобіля MAZDA 6, д/н НОМЕР_2 прийнято рішення щодо сплати страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи 0.00 грн., передбаченої Полісом страхування ЕР-208974887 та встановлено у сумі 76056.02 грн. Вказана сума страхового відшкодування була сплачена ТДВ «Експрес Страхування» на користь Позивача.Посилаючись на норми ст.. 1194 ЦК України, відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) позивач просить відшкодувати не вартість понесених ним витрат на ремонт автомобіля, яких він ще не здійснив, а відшкодувати вартість втраченого майна, тобто пошкоджень, яких зазнав його автомобіль.
02 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що страхова сума, на яку була застрахована відповідальність відповідача, складає 130 000 гривень. Тобто, страхова компанія заплатила значно меншу суму, ніж повний розмір страхової суми, передбачений страховим полісом. Позивач погодився з виплатою цієї суми, не заперечував і не заперечує цю суму на даний час. А отже немає ніяких підстав звертатися до відповідача за відшкодуванням шкоди, оскільки вона виплачена у розмірі, передбаченим чинним законодавством, страховою компанією. Вказує, що відповідач не був залучений до процедури оцінки збитку, що проводилась страховою компанією, розрахунок суми страхового відшкодування йому не надано. Зазначає також, що сума шкоди, визначена страховою компанією та сума шкоди, визначена у звіті № 058/2023 від 19 червня 2023 року явно не співпадають; звіт № 058/2023 від 19 червня 2023, доданий Позивачем до позовної заяви, виконаний ФОПом, а оцінку шкоди було оцінено страховою компанією (приватним підприємством), які в певній мірі зацікавлені в результатах оцінки; вартість автомобіля визначена експертом у Звіті № 058/2023 від 19 червня 2023 - 260212,90 гривень 90 коп., а сума, яка визначена ФОП за невеликі кузовні пошкодження (фактично глибокі подряпини - жодні вузли та обладнання не пошкоджені - фото додано до Звіту № 058/2023 від 19 червня 2023 -186 588 (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 42 коп., що складає 71% вартості машини, що явно не може відповідати дійсності.
Ухвалою суду від 19 липня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13 вересня 2023 року з повідомленням (викликом) сторін. Надано сторонам строк для подання відзиву та заперечень.
Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 задоволено, призначено у справі автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
10 січня 2024 року до суду надійшло клопотання експерта про надання об'єкта дослідження на виконання судової транспортно-товарознавчої експертизи.
31 січня 2024 року до суду надійшло повідомлення директора Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру А. Семчука про неможливість проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у даній цивільній справі.
Ухвалою суду від 01 лютого 2024 року поновлено провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові та просить задоволити.
Відповідач в судове засідання не з"явився, представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що Позивач не довів доказами, що його права порушені відповідачем, приховав від відповідача та суду факт ремонту автомобіля та справжній рівень шкоди, завданої внаслідок ДТП. На момент подання позовної заяви позивачу було достеменно відомо, що автомобіль відремонтований і достеменно відомо про розмір шкоди (зокрема - витрат на ремонт автомобіля). Однак позивач приховав від суду ці відомості, наполягаючи на стягненні з відповідача не реальних збитків, а суми, визначеної в звіті про оцінку № 058/2023 від 19.06.2023 року про оцінку автомобіля Мазда 6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , складений приватним підприємцем ОСОБА_5 . Такі вимоги позивача не грунтуються на нормах права, оскільки, чинним законодавством врегульовано стягнення реальних збитків. Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин щодо проведення ним ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, зокрема, - здійснення фактичної оплати вартості робіт, запчастин, матеріалів тощо. Таким чином, Позивач, достеменно маючи відомості про реальні збитки, які він поніс відремонтувавши пошкоджений автомобіль, не довів суду, що суми страхового відшкодування, яку Позивач отримав від страхової компанії, а саме - 76056,02 грн, недостатньо для відновлення автомобіля. Звертає увагу суду на те, що страхова сума, на яку була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, складає 130 000 гривень, розмір страхового відшкодування становив 76056,02 гривень. Тобто, страхова компанія заплатила значно меншу суму, ніж повний розмір страхової суми, передбачений страховим полісом, і позивач погодився з виплатою цієї суми, не заперечував і не заперечує цю суму на теперішній час, позивач до страхової компанії з запереченням визначеної суми відшкодування не звертався, не оспорював розмір відшкодування, визначений страховою компанією, а отже повністю погодився з цією сумою, вона є достатньою для покриття всієї шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
21 квітня 2023 року о 13 год. 00 хв. в м. Рівне, по вул. Відінська, 2 відповідач ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Chery Tiggo 4» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, прилеглої території не надав дорогу транспортному засобу марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та допустив зіткнення з даним транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.36, 10.2 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та відповідно до постанови Рівненського міського суду від 26.05.2023 року у справі № 569/7830/23 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Викладене підтверджується копією даної постанови Рівненського міського суду від 26.05.2023 року, якою відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності.
Як встановлено із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб MAZDA6 з реєстраційним номером НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Експрес Страхування» та діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/208974887, згідно з яким було страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130000 гривень.
21.04.2023 року ОСОБА_1 повідомив ТДВ «Експрес Страхування» про ДТП, подавши повідомлення про подію по полісу ОСЦПВ №ЕР208974887 від 13.05.2022 року.
08 травня 2023 року ОСОБА_1 подав директору ТД «Експрес-Страхування» заяву про страхове відшкодування за подією, що сталась 21.04.2023 року з вини водія, відповідальність якого застраховано за полісом страхування №ЕР/208974887 та просив виплатити розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.
Відповідно до звіту №058/2023 про оцінку автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 від 19 червня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (Свр) на дату ДТП (21.04.2023 року) становить 186588,42грн. Матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_4 результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні на дату ДТП (21.04.2023) становить 79609,02 грн.
Із звіту № 155.23Е-4.23.00231 від 08.05.2023 року про оцінку автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає (без ПДВ) 76056,03 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали) 87367,23 грн.
Як вбачається із повідомлення ТДВ «Експрес Страхування» на ім'я ОСОБА_1 від 21.06.2023 року вих. №1057/10/3-4.23.00231 страховою компанією прийнято рішення щодо сплати страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи 0 грн., передбаченої полісом страхування ЕР-208974887 та встановлено у сумі 76056,02 грн. Вказана сума виплачена позивачу, про що ним зазначено у позовній заяві.
Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року судом було призначено автотоварознавчу експертизу, на вирішення експерта поставлено питання про те яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу марки Мазда 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка трапилась 21.04.2023 року.
Як вбачається із повідомлення судового експерта Рівненського НДЕКЦ М.С. Ковальчука про неможливість проведення судової ескпертизи № СЕ-19/118-24/11-АВ від 24.01.2024 року з наданих на експертизу матеріалів вбачається, що в результаті ДТП, що мала місце 21.04.2023 року автомобіль марки «Mazda 6» зазнав механічних пошкоджень. Однак в результаті технічного огляду встановлено, що даний автомобіль повністю відновлено.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону №1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі№359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивуільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.
Суд вважає, що протиправність дій ОСОБА_2 щодо порушення ПДР і вчинення ДТП є доведеною, оскільки постановою Рівненського міського суду від 25 травня 2023 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп.
Страховик відповідача виплатив страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,7) відповідно він виконав своє зобов'язання перед відповідачем та у страховика відповідача не виникло обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
У постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 Верховний Суд підтримав правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду України у справі № 6-69 цс15 та зазначив, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей,що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виникає обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Страховик за договором обов'язкового страхування відповідає в межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу та франшизи, а за решту безпосередній винуватець.
Компенсація ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням шкоди підлягає стягненню саме з відповідача, оскільки останній внаслідок своїх протиправних дій є винним у вчиненні ДТП, яке знаходиться у причинному зв'язку зі шкодою, завданою внаслідок ДТП.
Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від ТДВ «Експрес Страхування» виплати у розмірі 76056,02 грн. Предметом спору є недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі N 754/1114/15-ц (провадження №61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження N 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18 (провадження №61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадженняN 61-12032св19).
За таких обставин, саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суд приймає за основу №058/2023 про оцінку автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 від 19 червня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (Свр) на дату ДТП (21.04.2023 року) становить 186588,42грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведення експертиз.
Відповідно до п. 6,7 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Як встановлено судом із копії товарного чека №058/2023 від 19 червня 2023 року, що виданий ФОП ОСОБА_5 позивачем оплачено 3500 гривень витрат, пов'язаних з підготовкою звіту №058/2023 від 19 червня 2023 року (огляд, фотографування та підготовка звіту).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу суду позивачем надано копію договору №07/07/2023 про надання правової допомоги адвокатом, що укладений між адвокатом Іванюком І.В. та ОСОБА_1 , копію додаткового договору до Договору №07/07/2023 від 07 липня 2023 року, п.1 якого передбачено що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 8000 гривень
Як вбачається із копії прибуткового касового ордера №07/07/2023 від 07 липня 2023 року та копії квитанції до прибуткового касового ордера №07/07/2023 від 07 липня 2023 року ОСОБА_1 сплачено адвокату Іванюку І.В. 8000 гривень відповідно до договору про надання правової допомоги №07/07/2023 від 07.07.2023 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, від 12 січня 2022 року у справі № 918/548/21).
Зважаючи на те, що справа розглядалась у порядку спрощеного провадження, обсяг матеріалів у ній не є значним, не потребував великої кількості аналітичної роботи адвоката, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь судових витрат, що понесені на правничу допомогу. Таким чином, суд вважає, що зменшення судом суми відшкодування витрат на правничу допомогу до 4000 гривень відповідатиме принципу розумності та реальності витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні в розмірі 106979 (сто шість тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 гривень, витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 3500 гривень, витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя -