Справа № 569/2899/16-к
Провадження № 1-кс/565/406/24
24 липня 2024 року м.Вараш
Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області заяву обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42015180000000163 від 02.07.2015 за ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_3 про відвід судді, -
В провадженні судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015180000000163 від 02.07.2015 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (справа № 569/2899/16-к, провадження № 1-кп/565/4/24), яке знаходиться на стадії судового розгляду.
Обвинуваченим ОСОБА_3 17 липня 2024 року подано заяву про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_4 . Заява обґрунтовується тим, що під час судового засідання 10.07.2024 суддя ОСОБА_4 , в порушення вимог КПК України, самостійно, без залучення спеціаліста, використовуючи лише одну пару медичних рукавичок, оглянула речові докази, у тому числі марлеві серветки зі слідами хімічної речовини та без неї, чим створила умови для спотворення цих речових доказів, допустимість та достовірність яких сторона захисту оспорює. Вказані речові докази суддя ОСОБА_4 досліджувала незважаючи на виявлену невідповідність наявних речових доказів їх переліку, що були об'єктом експертного дослідження. Подальше упакування вказаних речових доказів проведене суддею ОСОБА_4 поза межами судового засідання та без участі сторони захисту. У судовому засіданні 10.07.2024 суддя ОСОБА_4 відмовила у задоволенні клопотання про допит більшості свідків сторони захисту та висловила свою думку щодо належності та достатності доказів сторони обвинувачення, заявивши про доцільність допиту в судовому засіданні лише чотирьох свідків сторони обвинувачення. Крім того, 10.07.2024 поза межами судового засідання, суддя ОСОБА_4 вступила у позапроцесуальні відносини з прокурором у даному провадженні ОСОБА_5 , вказавши йому залишитись у приміщенні суду під приводом передачі йому речових доказів, виявляла до нього прихильність, у той же час погрожувала ОСОБА_3 призначенням судово-медичної експертизи через його часті хвороби. Вищезазначені обставини викликають у обвинуваченого сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 .
Під час розгляду заяви про відвід обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав подану заяву та пояснив, що вчинені суддею ОСОБА_4 дії виключають повторне призначення у кримінальному провадженні судових експертиз з об'єктами, що досліджувались в судовому засіданні, з поданого ним переліку близько 15 свідків, про допит в судовому засіданні яких він заявив клопотання, суддя ОСОБА_4 задовольнила це клопотання лише у частині виклику до суду трьох з них, у тому числі його батька та сестри, нічим таке своє рішення не мотивуючи. Такі обставини ОСОБА_3 вважає іншими обставинами, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, подала клопотання про розгляд заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у її відсутності, у клопотанні просила суд задовольнити заяву ОСОБА_3 про відвід судді.
Прокурор ОСОБА_5 письмово висловив міркування з приводу підстав заявленого обвинуваченим ОСОБА_3 . відводу судді ОСОБА_4 , просив суд відмовити у задоволенні його заяви через безпідставність.
Суддя ОСОБА_4 також подала до суду клопотання про розгляд заяви обвинуваченого ОСОБА_3 у її відсутності, у клопотанні зазначила, що вважає заявлений відвід безпідставним та необґрунтованим.
Заслухавши думки учасника процесу, дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку, що заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню. При цьому суд врахував наступне.
Відповідно до ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Перевіряючи наявність передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, суд враховує наступне.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у п.п.28-30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) від 21.12.2000, п.38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom) від 10.06.1996, п.49-50 рішення у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006, п.66-67 рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.03.2010, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, доки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими з точки зору стороннього спостерігача.
Будь-яких доказів у підтвердження особистої заінтересованості судді ОСОБА_4 , заінтересованості її близьких родичів чи членів її сім'ї в результатах провадження під час розгляду заяви про відвід не надано.
Як встановлено з переглянутого за клопотанням обвинуваченого технічного запису судового засідання 10 липня 2024 року, під час судового розгляду кримінального провадження № 42015180000000163 від 02.07.2015 відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України, за клопотанням сторони захисту головуючим суддею ОСОБА_4 здійснено огляд речових доказів, наданих стороною обвинувачення - документів, тампонів зі змивами та інших об'єктів, на огляді яких наполягала сторона захисту. Крім того, головуючим суддею ОСОБА_4 розглянуто та вирішено клопотання сторони захисту про виклик в судове засідання для допиту свідків. При цьому наведені обвинуваченим ОСОБА_3 у заяві про відвід та усних поясненнях під час її розгляду обставини, що клопотання сторони захисту було задоволене лише у частині виклику до суду трьох свідків, не відповідає змісту усної ухвали суду, проголошеної в судовому засіданні. Крім того, не відповідає технічному запису судового засідання 10 липня 2024 року і наведена ОСОБА_3 обставина немотивованості ухваленого суддею ОСОБА_4 рішення про відмову у виклику для допиту в судовому засіданні деяких свідків.
Відповідно до ст.357 КПК України, речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом.
Відповідно до ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Зміст технічного запису судового засідання 10.07.2024 свідчить про те, що клопотання про залучення експерта чи спеціаліста для огляду речових доказів, а також клопотання про визнання окремих речових доказів очевидно недопустимими, стороною захисту не заявлялись.
Порушення вимог КПК України головуючим суддею ОСОБА_4 під час огляду речових доказів даними технічного запису судового засідання 10 липня 2024 року не підтверджується, спотворення будь-яких речових доказів внаслідок їх огляду є припущенням обвинуваченого, зафіксовані технічним записом судового засідання 10.07.2024 процесуальні дії головуючого судді ОСОБА_4 не є перешкодою у заявленні стороною захисту будь-яких клопотань, у тому числі про призначення повторних судових експертиз.
Висловлення суддею ОСОБА_4 думок щодо належності та достатності доказів сторони обвинувачення, допущення нею позапроцесуального спілкування з учасниками кримінального провадження, у тому числі прокурором та обвинуваченим, виявлення прихильності до прокурора та упередженості до обвинуваченого будь-якими доказами не підтверджено.
Отже, твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про допущені порушення вимог КПК України та прояв головуючою суддею ОСОБА_4 упередженості до нього, наведені у заяві від 17.07.2024 про її відвід, під час розгляду цієї заяви про відвід не знайшли свого підтвердження.
Ухвалення суддею судових рішень та вчинення нею процесуальних дій, а також незгода з такими рішеннями чи діями учасників процесу не є підставою для відводу судді, не свідчать про надання безпідставних переваг окремим учасникам процесу та можуть бути предметом оскарження у передбаченому законом порядку. Зазначена позиція відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом України у Постанові Пленуму № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади».
Встановлені під час вирішення заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючої судді ОСОБА_4 обставини не містять об'єктивних підтверджень існування інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючого, не вказують на прояв особистої упередженості судді ОСОБА_4 при здійсненні судового розгляду даного кримінального провадження. Підстави вважати сумніви обвинуваченого ОСОБА_3 у безсторонності та неупередженості головуючої судді ОСОБА_4 об'єктивно обґрунтованими, відсутні.
За таких обставин підстави для задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_3 від 17 липня 2024 року про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_4 відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.75, 80-81, 392 КПК України, суддя -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015180000000163 від 02.07.2015 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1