Справа № 565/1458/24
Провадження № 3/565/501/24
24 липня 2024 року м.Вараш
Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Бренчук Г.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2
- за ч.2 ст.173-2 КУпАП -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №939817 від 10 липня 2024 року ОСОБА_1 09 липня 2024 року о 16 год.38 хв., перебуваючи за адресою по АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме: висловлювалася нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз'яснені судом положення ст.268 КУпАП, свою вину не визнала повністю, та пояснила, що 09 липня 2024 року близько 16 год. 00 хв. вона на подвір'ї біля будинку розмовляла по телефону з сестрою. На вулиці також була ОСОБА_2 , сестра її чоловіка, з хлопцем, якого ОСОБА_1 не знає. Хлопець сказав до неї «іди сюди». ОСОБА_1 злякалася та побігла до квартири, де перебувала у своїй кімнаті. До квартири повернулася ОСОБА_2 , почала кричати, що визвала поліцію. Працівники поліції відібрали у неї пояснення, які згодом сказали порвати, оскільки «вона тут не причом».
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 09 липня 2024 року о 16 год.38 хв. сестра ОСОБА_1 по телефону почала їй погрожувати, ображати її нецензурними словами, нібито за те, що вона ображає ОСОБА_1 . Вказала, що ОСОБА_1 також ображала її нецензурними словами.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суду надано рапорт ЄО №3265 від 09 липня 2024 року, постанову у справі №565/1234/23 від 05 жовтня 2023 року, письмові пояснення ОСОБА_2 .
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області №565/1234/23 від 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Згідно фабули ЄО №3265 від 09 липня 2024 року зі служби «102» 09 липня 2024 року о 16 год. 38 хв. надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що за адресою АДРЕСА_2 , невістка вчиняє домашнє насильство, поводиться неадекватно та агресивно в присутності неповнолітніх дітей. Також в рапорті зазначено, що в ході реагування у заявниці відібрано пояснення, яка повідомила, що в телефонному режимі ОСОБА_3 , яка не проживає із заявницею, погрожувала їй фізичною розправою та виражалася нецензурною лайкою. На місці виклику неповнолітні особи були відсутні.
У письмових поясненнях, наданих 09 липня 2024 року працівнику поліції, ОСОБА_2 вказала, що 09 липня 2024 року, близько 16 год. 18 хв. в телефонному режимі ОСОБА_3 , прізвище якої вона не пам'ятає, погрожувала їй фізичною розправою та виражалася нецензурною лайкою. Такі дії вона вчиняє неодноразово. Після чого вона зателефонувала на лінію «102», щоб повідомити про дану подію.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вказала, що ОСОБА_3 це сестра ОСОБА_1 . Підтвердила, що вказані пояснення підписані нею без примусу. Чому у поясненнях не вказано про поведінку ОСОБА_1 не може пояснити.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що погрожувала їй фізичною розправою та виражалася на її адресу нецензурною лайкою не ОСОБА_1 , а її сестра ОСОБА_4 .
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 09 липня 2024 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суду не надано.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У ст.7 КУпАП зазначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки вину ОСОБА_1 не доведено достатніми та беззаперечними доказами, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд.
Суддя Г.В.Бренчук