Справа № 563/1247/24
22 липня 2024 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
Представник заявниці, адвокат Бондаренко І.О. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши подану заяву, суддя вважає, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з огляду на таке.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Так, у поданій до суду заяві зазначено, що шлюб сторін перебуває на стадії розірвання. Заявниця з сином проживають окремо, при цьому, боржник матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Проте, до заяви про видачу судового наказу не додано жодних доказів на підтвердження того, що неповнолітня дитина проживає саме із заявницею, ОСОБА_1 , що дає їй право на звернення до суду з відповідною заявою про стягнення аліментів. Більше того, 17 липня 2024 року в провадження судді Корецького районного суду Рівненської області Сірака Д.Ю. також надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (який наразі залишено без руху). Відповідно, питання стосовно місця проживання дитини на цей час фактично залишається не вирішеним.
Оскільки, заяву подано з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, суд приходить висновку про відмову у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 165, 260 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: