Справа №949/1251/24
про відмову у видачі судового наказу
22 липня 2024 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію,
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 5066,66 грн. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію та витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.
Вивчивши матеріали цивільної справи наказного провадження, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Частиною 5 ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 165 ЦПК України, інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
Згідно ч. 1 ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
На виконання вимог частини 5 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України, 08 липня 2024 року суд звернувся до Дубровицької міської ради Рівненської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 .
Згідно відповіді Дубровицької міської ради Рівненської області за №07-946 від 11 липня 2024 року, яка надійшла на адресу суду 12 липня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, як вбачається із поданої заяви про видачу судового наказу, боржником зазначено ОСОБА_1 , за адресою споживання: АДРЕСА_2 .
Таким чином, адреса реєстрації місця проживання боржника ОСОБА_1 , відрізняється від адреси, зазначеної стягувачем у поданій заяві про видачу судового наказу.
При цьому заявником не надано належного підтвердження того, що ОСОБА_1 є власником житла за адресою: АДРЕСА_2 , або на іншій законній підставі користується ним та отримує послуги.
Тобто, заявником до заяви не надано належних та допустимих доказів на підтвердження користування боржником ОСОБА_1 наданими послугами за вказаною адресою в заяві приєднання до умов договору постачання електричної енергії.
Таким чином, суд вважає, що заявник не обґрунтував обставин, на яких ґрунтується його вимога про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за фактично спожиту електроенергію в розмірі 5066,66 грн, яка виникла за за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2 ст. 167 ЦПК України).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що необхідно відмовити у видачі судового наказу.
При цьому, суд роз'яснює заявнику наслідки відмови у видачі судового наказу, а саме, згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 164, 165, 167, 352, 354 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту електроенергію.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.