Справа №949/1044/24
23 липня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ковташ В.Д., звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обгрунтовує тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника - ОСОБА_2 . За життя останній було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ №065902 від 02 квітня 2004 року. Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син ОСОБА_2 та рідний брат заявника - ОСОБА_3 , якому за життя був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ №065862 від 02 квітня 2004 року. Після смерті останнього, виданий на його ім'я Державний акт було успадковано матір'ю заявника ОСОБА_2 в порядку ст.1268 ЦК України.
Таким чином після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на: земельну ділянку площею 2,33 га, яка розташована на території Миляцької сільської ради та належала ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №065902 від 02 квітня 2004 року та на земельну ділянку, площею 2,04 га, яка розташована на території Миляцької сільської ради та належала ОСОБА_3 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №065862 від 02 квітня 2004 року.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, за яким Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ №065902, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації від 12 лютого 2004 року №42 та майновий сертифікат серії РВ №0128342, виданий Миляцькою сільською радою 02 березня 2005 року, заповіла своєму сину ОСОБА_1 .
Протягом останніх років життя ОСОБА_2 , а також на момент її смерті, заявник постійно проживав разом із нею за однією адресою: по АДРЕСА_1 без реєстраційного обліку, вів з нею спільне господарство, мав спільний побут, доглядав до смерті, а коли вона померла, то займався її похованням.
Для юридичного оформлення права на спадкове майно, заявник звернувся до приватного нотаріуса. Проте, постановою приватного нотаріуса від 04 червня 2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане спадкове майно було відмовлено, оскільки заявник не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подав заяву до нотаріуса у шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому пропустив строк для прийняття спадщини. З цих підстав заяву просить задоволити.
До початку розгляду справи від представника заявника - адвоката Ковташа В.Д. надійшла заява, у якій просить розглянути справу без його та заявника участі, заяву підтримує та просить задоволити.
Від представника заінтересованої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що після смерті ОСОБА_3 , який помер у 2009 році, заявник переїхав проживати до своєї матері ОСОБА_2 , з якою він проживав за однією адресою, вів з нею спільне господарство, доглядав її, забезпечував усім необхідним, а коли вона у 2014 році померла, то займався її похованням.
Заслухавши пояснення свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 листопада 2014 року (а.с.6).
За життя, ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ №065902 від 02 квітня 2004 року, згідно якого остання є власником земельної ділянки, площею 2,33 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.10).
Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син ОСОБА_2 та рідний брат заявника - ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23 липня 2009 року (а.с.5).
За життя ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ №065862 від 02 квітня 2004 року, згідно якого останній є власником земельної ділянки, площею 2,04 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована на території Миляцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, що підтверджується (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_3 , виданий на його ім'я Державний акт в порядку ст.1268 ЦК України, успадкувала матір заявника ОСОБА_2 , оскільки згідно довідки №168.02-17 від 08 лютого 2024 року, виданої виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 з ним проживала та була зареєстрована його мати - ОСОБА_2 (а.с.5 зворот).
Таким чином після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на: земельну ділянку площею 2,33 га, яка розташована на території Миляцької сільської ради та належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №065902 від 02 квітня 2004 року та на земельну ділянку, площею 2,04 га, яка розташована на території Миляцької сільської ради та належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №065862 від 02 квітня 2004 року.
За життя ОСОБА_2 було складено заповіт, за яким Державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ №065902, виданий на її ім'я на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації від 12 лютого 2004 року №42 та майновий сертифікат серії РВ №0128342, виданий Миляцькою сільською радою 02 березня 2005 року, заповіла своєму сину ОСОБА_1 (а.с.7).
Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.9).
Згідно довідки №26.02-17 від 25 березня 2024 року, виданої виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 з нею дійсно проживав без реєстрації її син - ОСОБА_1 (а.с.6 зворот).
Для юридичного оформлення права на спадкове майно, заявник звернувся до приватного нотаріуса. Проте, постановою приватного нотаріуса Тарасюка О.Г. від 04 червня 2024 року, заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом, після смерті його матері ОСОБА_2 . Підставою такої відмови слугувало те, що заявник не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та не подав заяву до нотаріуса у шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому пропустив строк для прийняття спадщини (а.с.12 зворот-13).
Як вбачається із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77201809 від 04 червня 2024 року, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано спадкову справу №240/2024 (а.с.12).
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Крім того, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
За змістом ст. 1268 ЦК України причини постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вказана норма закону не передбачає.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом, як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з підпунктами 4, 10 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Надані заявником докази відповідно до вимог ст. 76, 78-80 ЦПК України є допустимими, достовірним та достатніми. Оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність заяви.
Встановлення цього факту для заявника має юридичне значення, оскільки є передумовою реалізації ним права на отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті його матері.
Таким чином, суд вважає доведеним факт проживання заявника ОСОБА_1 , разом із його матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, слід задоволити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 18 червня 2002 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.
Заінтересована особа: Миляцька сільська рада Сарненського району Рівненської області, вул. Василевського, буд. 122-Б, с. Миляч Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 40131743.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.