Справа 556/1314/24
Номер провадження 2/556/449/2024
15.07.2024 року. сел.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому підготовчого судовому засіданні в сел Володимирець в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно за законом на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після смерті батька, відкрилася спадщина на майно, до складу якої входять також земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,32 га та 0,93 га. Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальному порядку немає можливості, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів, якими є державні акти на право власності на землю, які обов'язково необхідно подати в оригіналі державному нотаріусу для оформлення права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину. Державним нотаріусом в оформленні права власності на спадкове майно за законом позивачці в усному порядку було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Просить позов задовольнити, визнати за нею право власності на спадкове майно за законом та розглянути справу без участі позивачки.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 30 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження.
Відповідачка ОСОБА_2 , у підготовче судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги визнає, надала суду письмові докази на підтвердження відмови від спадкових прав.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть останнього, серії НОМЕР_1 , яке видане виконкомом Осівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області від 11.04.2024.
За життя ОСОБА_3 , належали земельні ділянки, що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельні ділянки серія НОМЕР_2 та Серія РВ №019193.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з його смертю.
Як вбачається зі змісту ст. 177, 178 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Також судом встановлено, що після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на майно, яке складається із земельних ділянок загальною площею 1,32 га та 0,93 га для ведення особистого селянського господарства.
На час смерті ОСОБА_3 , проживав за адресою АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою №292/02 від 29.04.2024 року, яка видана старостою Бережницького старостинського окргу Дубровицької міської ради.
В той же час, із наданих суду письмових доказів вбачається, що відповідачка відмовилася від належних їй спадкових прав в користь - позивачки ОСОБА_1 .
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 - спадкоємцем та ОСОБА_3 - спадкодавцем, стверджується свідоцтвом про народження позивачки серія НОМЕР_3 де її батьком зазначений ОСОБА_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 де її дівоче прізвище вказано « ОСОБА_4 ».
Також судом встановлено, що Державним нотаріусом в усному порядку в оформленні права власності на спадкове майно за законом позивачці відмовлено, оскільки не надано оригінали правовстановлюючих документів. Рекомендовано, для реалізації спадкових прав, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на вказані земельні ділянки, які належали померлому, оскільки оригінал державних актів на право власності на земельну ділянку втрачені.
Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Як зазначено в п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ч.5 ст. 1268 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України)
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємці за законом набувають права на спадкування у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Порядок розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств установлено Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року. Згідно п.4-8 Указу розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» від 12.10.1995 року № 801, документом, що підтверджує право на пай та його виділення в натурі, є сертифікат, який при вступі у спадщину, серед іншого, надається спадкоємцем нотаріусу.
Отже, саме сертифікат засвідчував право власника на земельну частку (пай) і був підставою для виділення земельної ділянки в натурі та отримання правовстановлюючого документу.
Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не спростовує факту наявності у спадкодавця права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно. Спадкодавець фактично мав у власності спірні земельні ділянки на підставі сертифікату на земельну частку (пай).
Оскільки покійний ОСОБА_3 , за свого життя був власником земельних ділянок, не залишив заповіт, позивачка ОСОБА_1 , являється спадкоємцем за законом першої черги, проте відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки унеможливлює їй оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, суд вважає позовні вимоги позивачки обґрунтованими та знаходить підстави визнати, що ОСОБА_1 , набула право власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ст.1258, ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Окрім того відповідач позов визнав, а як зазначено у ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивачка не ставить.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності на земельні ділянки загальною площею 1,32 га та 0,93 га, для ведення особистого селянського господарства, що належали ОСОБА_3 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серія РВ №037947 та серія РВ №019193, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.В. Іванків
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителька: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителька АДРЕСА_1