єдиний унікальний номер справи 546/327/24
номер провадження 3/546/162/24
24 липня 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,
за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
До Решетилівського районного суду 17 квітня 2024 року надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 10 квітня 2024 року о 19 год. 38 хв. на 305 км а/д Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 керував транспортним засобом ZHEJIANG ZS200GS, н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Вказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також 19 квітня 2024 року до Решетилівського районного суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 10 квітня 2024 року о 19 год. 38 хв. на 305 км а/д Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 , будучи особою підданою протягом року стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом ZHEJIANG ZS200GS, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагували на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Вказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 08 травня 2024 року справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно єдиний номер справи № 546/327/24.
У судове засідання 10 травня 2024 року, 04 червня 2024 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, до суду повернулися судові повістки без вручення відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. а. с. 35, 37).
На запит суду щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 до суду від Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області надійшла відповідь про те, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).
У судове засідання 24 липня 2024 рокуособа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився. До суду повернулася судова повістка без вручення з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», яка була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (а. с. 41).
Суд зазначає, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням особи про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Крім того, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 628092 від 10 квітня 2024 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 628983 від 10 квітня 2024 року, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що розгляд даної справи буде здійснюватися у Решетилівському районному суді Полтавської області, що підтверджується його підписом в графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи». Однак жодних заяв чи клопотань по даній справі до суду від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надходило.
Між тим Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за статтями 126 та 130 КУпАП не є обов'язковою. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу з огляду на положення ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 628092 від 10 квітня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому зафіксовано: дату, час, місце і суть вчиненого правопорушення (а.с. 1);
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 628983 від 10 квітня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, в якому зафіксовано: дату, час, місце і суть вчиненого правопорушення (а.с. 16);
постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2023 року у справі № 546/1111/23, яка набрала законної сили 03 жовтня 2023 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами (а.с. 2-4, 20-22);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1876798, згідно з якою 10 квітня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 5, 23);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7448192, згідно з якою 02 серпня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У графі «Копію постанови мною отримано» міститься підпис ОСОБА_1 (а.с. 9);
DVD-дисками із відеозаписами порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 . На вказаних відеозаписах зафіксовано факт керування мотоциклом ОСОБА_1 та роз'яснення останньому поліцейським змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Крім того, поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відповів відмовою в присутності двох свідків. ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, будь-яких зауважень чи заперечень не висловлював (а.с. 10, 26).
письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 , у якого були ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння (а.с. 17, 18).
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагували на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266 КУпАП).
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 130 КУпАП, є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Як було встановлено судом, постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2023 року, яка набрала законної сили 03 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даною постановою було накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (а.с. 2-4, 20-22).
Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією частини 2 статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до частини 1 статті 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Згідно абзацу 4 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КпАП Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як зазначено у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 628092 та серії ААД № 628983, транспортний засіб ZHEJIANG ZS200GS, н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_4 .
Тобто, у даному випадку додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу до застосування не підлягає.
Крім того, зі змісту постанови Решетилівського районного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 546/1111/23 встановлено, що до ОСОБА_1 не застосовувалося стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він такого права не мав (а.с. 2-4, 20-22). Крім того, згідно довідки від 12 квітня 2024 року, виданої УПП в Полтавській області, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а.с. 8).
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала та не можна застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу, що передбачений санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, без позбавленням права керування транспортними засобами та оплатного вилучення транспортного засобу.
Так само була повністю доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з положеннями п. 2.1.а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП встановлює юридичну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як було зазначено, постановою серії ЕАС № 7448192 від 02 серпня 2023 року, ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. У графі «Копію постанови мною отримано» міститься підпис ОСОБА_1 (а.с. 9).
Таким чином, з огляду на положення ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова серії ЕАС № 7448192 від 02 серпня 2023 року набрала законної сили 02 серпня 2023 року.
Тому, враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив також адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Водночас якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, по факту подій, які відбувалися 10 квітня 2024 року, надійшла до Решетилівського районного суду Полтавської області 17 квітня 2024 року (а.с. 11).
Тобто датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є 10 квітня 2024 року.
17 квітня 2024 року ОСОБА_1 була направлена повістка про виклик у судове засідання на 10 травня 2024 року (а.с. 14). У зв'язку з відсутністю відомостей щодо отримання ОСОБА_1 судової повістки, розгляд справи було відкладено на 04 червня 2024 року (а.с. 34).
Судові повістки, які були направлені ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , повернулися до суду з поштовими відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 35, 37).
У подальшому розгляд справи було відкладено на 24 липня 2024 року (а.с. 40).
Тобто, на момент розгляду матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Приписами статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, слід закрити у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи вищезазначену норму закону, та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративні правопорушення в розмірі 605,60 грн належить стягнути із ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, та керуючись ст. 33, 36, 126, 130, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, на користь держави без позбавлення права керування транспортними засобами.
Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл./Полтавська/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Закрити провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок
(Реквізити для зарахування судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що відповідно до положення частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу задоволення із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що згідно частин 1, 2 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.В. Зіненко