Дата документу 08.07.2024Справа № 554/5985/24
Провадження № 2-а/554/93/2024
08 липня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючий суддя: Сініцин Е.М.
за участю секретаря: Лазоренко В.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту ПП Сушка Євгенія Олександровича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
До Октябрського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту ПП Сушка Євгенія Олександровича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В позовні заяві позивач зазначив, що 30.05.2024 року відносно нього було складено постанову за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме зазначено те що він здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п 8.7.3.е Правил дорожнього руху.
Він зазначає, що інспектором порушено взагалі порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, не роз'яснено йому права передбачені КУпАП, що підтверджується відсутністю відмітки у винесеній постанові, також відсутні роз'яснення щодо його прав у відеозаписах у матеріалах справах. Інспектор склав постанову за відсутності позивача, що є грубим порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності і є наслідком скасування постанови про адміністративне правопорушення. Інспектор виніс постанову, що ґрунтується на припущеннях. Він - позивач категорично заперечив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору, зазначив, що перед перехрестям він зупинився, оскільки увімкнувся заборонений сигнал світлофору, у подальшому через декілька секунд розуміючи що перед ним наявна перешкода на дорозі він об'їхав її не перетинаючи перехрестя, стоп-лінію, тим самим не порушував правила дорожнього руху. Лише після увімкнення дозволяючого рух зеленого сигналу світлофору, він почав рух через перехрестя, відповідно до вимог ПДР. Крім того, він вказує, що відеозапис, якщо він здійснювався із нагрудної камери поліцейського, має бути повним, а не його окремі кориговані частини.
Ураховуючи вищевикладене, він категорично не погоджується з вказаними у постанові обставинами, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сушко Євгенія Олександровича щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позивач про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідачів направив до суду відзив, у якому проти позову заперечував, зазначивши про правомірність дій патрульної поліції при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що з наданого доказу - відеоматеріалу, що був отриманий із запису на відеореєстратор, чітко зафіксовано порушення позивачем норм ПДР України - проїзд стоп-лінії та перехрестя на червоний сигнал світлофора. Також вказував, що постанова про притягнення позивача до відповідальності складена правомірно, а позивача було ознайомлено з його правами, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України, про що містяться його підписи на самій постанові, яка була винесена за результатами розгляду адміністративної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до постанови серії ЕНА № 2272210, 30.05.2024 року о 10 год. 32 хв. ОСОБА_1 в м. Полтава керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вул. Київське шосе та вул. Європейська здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3.(Е) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у п. 47 постанови від 25.06.20 у справі №520/2261/19 зроблено висновок, що визначений вищезгаданою правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Крім того, ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, на підставі яких він виніс оскаржуване рішення.
Суд вважає, що позивачем не доведено протиправність винесеної відносно нього Постанови Серії ЕНА № 2272210, оскільки з належного та допустимого доказу, що наданий відповідачем - відеозапису, що здійснений поліцейським на відео реєстратор, встановлено, що відомості викладені в оскаржуваній постанові відповідають дійсності, що не спростовано позивачем.
Так, на зазначеному відеозаписі чітко видно, що автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , 30.05.2024 року, під час перебування на перехресті вулиць Київське Шосе та Європейська, у м. Полтаві, що має велику площу за розміром та три полоси руху в одному напрямку, здійснив зупинку в правому крайньому ряді на червоний сигнал світлофору, але не дочекавшись зміну сигналу світлофору, почав рухатися на забороняючий червоний знак світлофора, виїхавши за стоп-лінію та змінивши полосу руху, зайнявши середній ряд. Після чого призупинився, а коли засвітився жовтий сигнал світлофору продовжив рух через перехрестя.
Після виявлення відповідачем адміністративного правопорушення, автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений, внаслідок розгляду адміністративної справи водій ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП України, що відповідає вірній кваліфікації, та накладено стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті.
Суд вважає, що посилання позивача на те, що оскаржувану постанову складено із порушенням порядку розгляду справи, оскільки йому не було роз'яснено його права, а постанова складена за його відсутності, є безпідставними, оскільки про факт ознайомлення поліцейським позивача з його правами свідчить підпис позивача у відповідному полі постанови про ознайомлення з правами та отримання ним копії постанови. Більш того, самим позивачем надана копія оскаржуваної постанови, що підтверджує факт її отримання.
До посилання позивача, що ним здійснено об'їзд перешкоди, суд відноситься критично, оскільки з відеозапису не вбачається, що перед автомобілем позивача була будь-яка перешкода, крім того, навіть наявність перешкоди не дозволяє рух автомобіля на червоний сигнал світлофору, саме за дане правопорушення був притягнутий до відповідальності позивач.
Таким чином, суд вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що у повній мірі спростовані відповідачем.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Постанова серії ЕНА № 2272210, за якою притягнуто ОСОБА_1 за ч. 2 ст.122 КУпАП України, винесена відповідно до вимог чинного законодавства, тому необхідно відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.139 КАС України.
В позові відмовлено, тому судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2,9,76, 139, 242-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В адміністративному позові ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту ПП Сушка Євгенія Олександровича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - інспектор взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Полтавській області Департаменту ПП Сушко Євгеній Олександрович, місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження - 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2В, код в ЄДРЮО ГО та ФОП - 40108646.
Суддя: Е.М. Сініцин.