Справа № 372/3886/24
Провадження 1-кс-889/24
ухвала
Іменем України
12 липня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Козин Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні нікого не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
12.07.2024 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , який підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до наданих суду матеріалів, ОСОБА_7 підозрюється у тому що, зі змісту ст. 3 Конституції України вбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. ст. 27, 28 Конституції України, обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Однак, у порушення вищевказаних норм законодавства України, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 липня 2024 року близько 05 год. 30 хв., точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в житловій кімнаті квартири АДРЕСА_2 , що на праві власності належить його матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де постійно проживав разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинив вбивство останньої за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні житлової кімнати, на ґрунті раптово виниклої сварки, що розпочалась через незначний привід після вживання алкогольних напоїв, підійшов до ОСОБА_9 , яка в цей час перебувала в положенні лежачи на дивані на спині та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його невідворотні наслідки і бажаючи їх настання, маючи на меті умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинив вбивство шляхом застосування до ОСОБА_9 фізичного насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої в момент заподіяння, а саме наніс їй не менше п'яти ударів кулаками рук в обличчя та верхню частину тулуба, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та тулубі, після чого ступнями ніг наніс їй ще не менше п'яти ударів в бічні поверхні тулуба, черевної порожнини та ребер (життєво-важливих органів), чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер з двох сторін з ушкодженням правої легені, розриву печінки справа та кровотечі в черевну порожнину, від чого настала смерть ОСОБА_9 .
Таким чином ОСОБА_7 підозрюється в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
11 липня 2024 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111230001342.
11.07.2024 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
11.07.2024 ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.07.2024; протоколом огляду місця події від 11.07.2024; лікарським свідоцтвом про смерті від 11.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 11.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 11.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 11.07.2024; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років.
Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечив просив обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечила, просила обрати підозрюваному ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.
Оцінюючи доводи, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з кримінального провадження, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого, протоколів допиту свідків, повідомлення про підозру, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний міг перебувати у час скоєння злочину на місці його вчинення, підозрюваним не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.
За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ( ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду) оскільки підозрюваний ОСОБА_7 скоїв умисний тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, тому, прогнозуючи неминучість тривалого покарання у вигляді позбавлення волі, він, без виключення, буде переховуватись від правоохоронних органів, як спосіб уникнення від відповідальності.
Крім цього ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Вказане дає підстави вважати, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в межах вказаного кримінального провадження, може стати причиною ухилення останнього від явки до слідчого, прокурора чи суду.
При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання.
Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (позиція Європейського Суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
Таким чином підозрюваний ОСОБА_7 не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця роботи, існують підстави вважати, що останній буде переховуватись від правоохоронних органів, як спосіб уникнення від відповідальності.
Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавленні волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для ОСОБА_7 до втечі.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - (ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_7 та знаючи анкетні дані свідків, які вказують на причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - (вчинити інше кримінальне правопорушення), оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного злочину проти життя та здоров'я особи в період введення на території України воєнного стану, а тому це прямо вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів, щодо вчинення протиправних діянь, в тому числі кримінальних правопорушень. Тому, у разі перебування ОСОБА_7 на волі, наявні передумови для вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення - злочин.
Окрім того, зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризиків, вважаю, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , окрім як застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, неодружений, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, а також те, що санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Крім того, вважаю неможливим обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на потерпілу та свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.
Тому застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний ОСОБА_7 на час досудового розслідування.
За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Козин Обухівського району Київської області, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 вересня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання - 12 год. 30 хв. 11 липня 2024 року.
Строк дії ухвали - до 08 вересня 2024 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1