08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35
"17" червня 2024 р. Справа № 370/2061/22
Макарівський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Захарченко Т.М., Некращук Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,
30.11.2022 ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , первісний позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі з відповідач, ОСОБА_2 ) в якому просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,9986 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бишівської сільської ради, зареєстровану на ім'я ОСОБА_4 , кадастровий номер 3222780600:06:004:0062 в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_5 являлись його дружина (мати ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 та його діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, спадкоємство за законом було змінено складеним ОСОБА_6 01.07.1990 року заповітом, яким він заповідав все належне йому на день смерті майно сину ОСОБА_3 , та сину ОСОБА_2 в рівних долях. ОСОБА_3 , та його брат ОСОБА_2 не вчиняли жодної з передбачених законом дій для прийняття спадщини після смерті свого батька - до нотаріуса із відповідними заявами не звертались (вимога п.2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР) і фактично в управління та володіння спадковим майном не вступали (вимога п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР), а тому є такими, що від спадщини відмовились (ч.2 ст. 553 ЦК УРСР). Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина ОСОБА_4 в порядку ч.1 ст.549 ЦК УРСР через фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном, оскільки продовжувала проживати в спадковому будинку, була постійно зареєстрована за адресою цього будинку, спадкоємицею було взято все майно спадкодавця. Таким чином, ОСОБА_4 набула право власності на побудований в 1950 році будинок, 1/2 частина якого належала їй як частка в спільному майні подружжя, а 1/2 частину якого вона успадковала в порядку, який існував на час його придбання (підстава виникнення права власності - записи в погосподарській книзі), і яким не передбачалось обов'язкової державної реєстрації цього майна.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,988 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бишівської сільської ради. ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 як її діти. В передбачений законом строк син спадкодавиці ОСОБА_3 , прийняв спадщину в порядку вимог ст. 549 ЦК УРСР через фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном, оскільки доглядав за спадковим будинком, робив в ньому необхідний поточний ремонт, у нього знаходились ключі від будинку і всі документи померлої, в тому числі і державний акт на право приватної власності на землю. Відповідач ОСОБА_2 не вчиняв жодної з передбачених законом дій для прийняття спадщини після смерті матері - до нотаріуса із відповідною заявою не звертався (вимога п.2 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР) і фактично в управління та володіння спадковим майном не вступав (вимога п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР), а тому є таким, що від спадщини відмовився (ч.2 ст. 553 ЦК УРСР).
Проте, у видачі свідоцтва про право на успадковані ОСОБА_3 житловий будинок і земельну ділянку нотаріусом йому було відмовлено в зв'язку із відсутністю державної реєстрації спадкового будинку на ім'я спадкодавиці, що і змусило його звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27.12.2022 року даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.02.2023 року, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
02.12.2023 через канцелярію суду від ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову. В якій останній просить суд розглядати справу без його участі. Вказує на те, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_4 прийняв його брат, а син спадкодавиці - ОСОБА_3 . Він вступив у володіння житловим будинком та земельною ділянкою. Він доглядав за будинком і робив у ньому поточний ремонт. Його онук ОСОБА_1 прийняв увесь спадок після смерті ОСОБА_3 , тому має право на отримання спадкового будинку і земельної ділянки у свою власність.
Ухвалою від 15.12.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було залучено до участі у справі в порядку процесуального правонаступництва замість померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача ОСОБА_3 . Вищевказаною ухвалою встановлено відповідачу ОСОБА_2 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на уточнену позовну заяву відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Згідно з вимогами ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Також даною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишової Олени Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ) належним чином засвідчену копію спадкової справи №52/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою від 14.05.2024 року витребувано від приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишової О.А. ( АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 ) належним чином засвідчену копію спадкової справи №175/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .
У судове засідання 17.06.2024 року учасники справи не прибули, подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 (а.с.17).
Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_5 являлись його дружина ОСОБА_4 та його діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Спадкоємство за законом було змінено складеним ОСОБА_6 , 01.07.1990 року заповітом, яким він заповідав все належне йому на день смерті майно сину ОСОБА_3 , та сину ОСОБА_2 в рівних долях.
ОСОБА_3 , та його брат ОСОБА_2 не вчиняли жодної з передбачених законом дій для прийняття спадщини після смерті свого батька - до нотаріуса із відповідними заявами не звертались (вимога п.2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР) і фактично в управління та володіння спадковим майном не вступали (вимога п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР), а тому є такими, що від спадщини відмовились (ч.2 ст. 553 ЦК УРСР).
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина ОСОБА_4 в порядку ч.1 ст.549 ЦК УРСР через фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном, оскільки продовжувала проживати в спадковому будинку, була постійно зареєстрована за адресою цього будинку, спадкоємицею було взято все майно спадкодавця. Таким чином, ОСОБА_4 набула право власності на побудований в 1950 році будинок, 1/2 частина якого належала їй як частка в спільному майні подружжя, а 1/2 частину якого вона успадковала в порядку, який існував на час його придбання (підстава виникнення права власності - записи в погосподарській книзі), і яким не передбачалось обов'язкової державної реєстрації цього майна.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,988 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бишівської сільської ради.
ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 як її діти. В передбачений законом строк син спадкодавиці ОСОБА_3 , прийняв спадщину в порядку вимог ст. 549 ЦК УРСР через фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном, оскільки доглядав за спадковим будинком, робив в ньому необхідний поточний ремонт, у нього знаходились ключі від будинку і всі документи померлої, в тому числі і державний акт на право приватної власності на землю.
Відповідач ОСОБА_2 не вчиняв жодної з передбачених законом дій для прийняття спадщини після смерті матері - до нотаріуса із відповідною заявою не звертався (вимога п.2 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР) і фактично в управління та володіння спадковим майном не вступав (вимога п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР), а тому є таким, що від спадщини відмовився (ч.2 ст. 553 ЦК УРСР).
Згідно погосподарської книги № 7 Бишівської сільської ради житловий будинок АДРЕСА_1 було побудовано (введено в експлуатацію) в 1950 році.
Відповідно до технічного паспорта від 26.07.2022 року будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 має загальну площу 79,5 кв.м., житлову площу 40.8 кв.м., складається з житлового будинку- «А» з верандами «а» і «а-1», ганком з козирком «а2», ганком «аЗ» . літньої кухні «Б», сараїв В. Г. Ж. 3., погрібу К, колодязю №1, воріт №2, огорожі №3.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,988 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бишівської сільської ради.
ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 як її діти.
В передбачений законом строк син спадкодавиці ОСОБА_3 , прийняв спадщину в порядку вимог ст. 549 ЦК УРСР через фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном, оскільки доглядав за спадковим будинком, робив в ньому необхідний поточний ремонт, у нього знаходились ключі від будинку і всі документи померлої, в тому числі і державний акт на право приватної власності на землю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0761 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий № 3222780601:01:037:0079, та на земельну ділянку площею 0,1803 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий № 3222780601:01:037:0080.
Крім цього, до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 входить і частина майна, яке він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,9986 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бишівської сільської ради, кадастровий номер 3222780600:06:004:0062.
В передбачений законом строк ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті діда ОСОБА_3 , що підтверджується заведеною приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Чернишовою О.А. спадковою справою №52/2023.
Інші спадкоємці попередньої черги спадкування - дружина померлого ОСОБА_7 та син померлого - ОСОБА_8 відмовились від спадщини на користь ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 , отримав в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме: на земельну ділянку площею 0,0761 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий № 3222780601:01:037:0079, та на земельну ділянку площею 0,1803 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий № 3222780601:01:037:0080.
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються вимогами Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом може прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. (ст. 392 ЦК України)
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що позивач належать до спадкоємців за законом, спадщину у встановленому законом порядку прийняв, інших спадкоємців, які би прийняли спадщину судом не встановлено, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок і земельну ділянку.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають через відсутність його протиправних дій, що стали підставою позову.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,9986 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бишівської сільської ради, зареєстровану на ім'я ОСОБА_4 , кадастровий номер 3222780600:06:004:0062 в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2024 року.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя А.В. Косенко