Справа № 161/13342/24
Провадження № 3/161/4614/24
23 липня 2024 року м.Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
12.07.2024 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №529809 від 05.07.2024 року вбачається, що 05.07.2024 року близько 18:20 год у АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно батька ОСОБА_3 та брата ОСОБА_4 , а саме: ображала нецензурними словами, чим могла завдати шкоду їх психічному здоров'ю. Такі дії ОСОБА_5 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненому не визнала. Пояснила, що домашнього насильства вона не вчиняла.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.
Домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Із наведеного слідує, що домашнім насильством є будь-які із вищеперелічених дій кривдника.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що конфлікт, який виник 05.07.2024року близько 18:20 год в АДРЕСА_2 , між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_3 та братом ОСОБА_4 мав ознаки домашнього насильства.
Зокрема, судом в ході розгляду справи не здобуто жодних відомостей про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 булоспричинено побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинено емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдано шкоди їх психічному здоров'ю.
На переконання суду, події, які мали місце 05.07.2024року близько 18:20 год в АДРЕСА_2 , між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_3 та братом ОСОБА_4 , були звичайним побутовим конфліктом.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук