Справа №155/960/24
Провадження №3/155/492/24
23 липня 2024 року місто Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , не працюючої,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №969586 від 01 червня 2024 року, 31 травня 2024 року о 23 годині 56 хвилин в місті Горохів по вулиці Парковій, виявлений факт ухилення батьків від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мамою ОСОБА_1 , а саме допустила вживання алкогольних напоїв малолітніми, чим порушила ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань не подавала.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не виявила бажання взяти участь в судовому засіданні, вважаю можливим здійснити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 184 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність батьків чи осіб, що їх замінюють за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених ч. 3 або ч. 4 ст. 173-4 цього Кодексу.
Суддя звертає особливу увагу, що єдиною підставою притягнення батьків до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП. Однак, не ухилення від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №969586 від 01 червня 2024 року.
Крім того, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яке саме адміністративне правопорушення вчинили ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Підставою адміністративної відповідальності є наявність у вчиненому особою діянні всіх ознак складу правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як адміністративне правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов'язку для суду збирати докази.
Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка фактично є обвинуваченням.
Також суддя зазначає, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вказані вимоги Закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Аналізуючи фактичні дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що відсутні достатні дані, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП, визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 184, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.