Код суду 233 Справа № 233/4076/24
Вирок
Іменем України
23 липня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024053380000166 від 07.06.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кзил-Орда Республіки Казахстан, громадянина України, із середньою освітою, неодружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, радіотелефоніста 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні - солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358КК України,
Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358КК України.
Так, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді радіотелефоніста 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Військовослужбовець за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин:
Так, приблизно наприкінці березня 2024 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), солдат ОСОБА_3 , знаходячись за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , діючи умисно, в порушення положень ЗУ «Про дорожній рух», будучи особою, яка позбавлена права на керування транспортними засобами за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, посягаючи на встановлений законодавством України про порядок повернення посвідчення водія відповідно до Положення про порядок повернення посвідчення водія особам, позбавленим зазначеного права за керування транспортними засобами в стані сп'яніння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), а саме уникаючи обов'язкового проходження медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів, при цьому практичний іспит приймається екзаменаційною комісією на транспортному засобі тієї категорії, права на керування яким було позбавлено, за допомогою мережі «Інтернет», маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, придбав у невстановленої дізнанням особи за винагороду у сумі 13 000 грн. завідомо підроблене посвідчення водія категорії «В1», «В», «С1», «С» з серійним номером НОМЕР_2 видане 26.03.2024 ТСЦ 8041 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке не відповідає зразкам аналогічних документів, що перебувають в офіційному обігу на території України, з метою його подальшого використання для керування транспортним засобом.
У подальшому, 07 червня 2024 року приблизно о 10 годині 50 хвилин, солдат ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «BMW» моделі «X5», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », рухався по вулиці Європейській у місті Костянтинівці Краматорського району Донецької області, де поблизу будинку 31, був зупинений поліцейським СРПП Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_4 , у зв'язку з виконанням службових обов'язків та забезпечування здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, докладаючи всіх зусиль для забезпечення життєво важливих інтересів суспільства і держави під час відкритого широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України.
Після цього, на вимогу поліцейського СРПП Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи мету використання підробленого документу - посвідчення водія категорії «В1», «В», «С1», «С» з серійним номером НОМЕР_2 видане 26.03.2024 ТСЦ 8041 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, надав поліцейському СРПП Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_4 , для ознайомлення завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія категорії «В1», «В», «С1», «С» з серійним номером НОМЕР_2 видане 26.03.2024 ТСЦ 8041 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим використав підроблений офіційний документ.
Даний бланк посвідчення водія категорії «В1», «В», «С1», «С» з серійним номером НОМЕР_2 видане 26.03.2024 ТСЦ 8041 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає за способом друку та відсутністю елементів захисту, зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.358КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_5 надав суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.
Ухвалою суду від 19 липня 2024 року, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382КПК України, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, а вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю та дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.358КК України, як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, данні про особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
ОСОБА_3 - вважається особою раніше не судимою, має місце реєстрації та місце проживання, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров'я не перебуває, за сімейним станом - неодружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні немає; працездатний, є військовослужбовцем, за місцем проживання та несення служби характеризується позитивно.
Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст.358КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до ст.ст.122,124КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , з якого стягнути на користь держави витрати за проведення судово-технічної експертизи №СЕ-19/113-24/3354-ДД від 01.07.2024 року у розмірі 1893 гривні 20 копійок.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - не обирався та суд не знаходить підстав для його застосування.
Керуючись ст.ст.369,370,373,374,381,382КПК України, суд,
ОСОБА_3 - визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4ст.358КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-технічної експертизи №СЕ-19/113-24/3354-ДД від 01.07.2024 року у розмірі 1893 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три) гривні 20 копійок.
Речовий доказ: посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_2 , яке запаковано до сейф-пакету №5664312 та відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №029866 зберігається в камері схову речових доказів (номер книги обліку речових доказів 1146, порядковий номер №194) після набрання вироком законної сили - знищити.
Відповідно до ч.4 ст.382КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394КПК України.
Суддя ОСОБА_1