Справа № 216/499/24
Провадження № 2/216/1234/24
10 липня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації про відшкодування шкоди, -
22 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації (далі - рф) про відшкодування шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 24 лютого 2022 року рф розпочала широкомасштабний наступ на територію України, розпочалися масові авіаудари, ракетні та артилерійські обстріли військових та цивільних об'єктів.
Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено воєнний стан з 05:30 год 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.
Позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення № 38, 39.
08.09.2023 об'єкти нерухомості позивача зазнали руйнувань через ракетний обстріл, внаслідок військової агресії рф проти України.
12 вересня 2023 року комісією з обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф було складено акти комісійного обстеження нежитлових приміщень № 38 та № 39 у будинку АДРЕСА_1 , та встановленні наступні руйнування: у приміщенні № 38 - в першій кімнаті зруйнований умивальник зі змішувачем, пошкоджена гіпсокартонна стіна, пошкоджено дерев'яне полотно міжкімнатних дверей, зруйновано металопластикове вікно розміром 1400х1800 мм, в другій кімнаті зруйновані два умивальники зі змішувачами, зруйноване металопластикове вікно розміром 1400х1800, пошкоджені міжкімнатні двері та гіпсокартонна стіна, в третій кімнаті зруйновано металопластикове вікно розміром 1400х1800, пошкоджено міжкімнатні двері, в четвертій кімнаті зруйновано металопластикове вікно розміром 1400х1800, пошкоджена гіпсокартонна стіна, в туалетній кімнаті зруйнований кахель, умивальник зі змішувачем та бойлер, в кухні зруйнований кахель гіпсокартонна стіна, сантехніка, пошкоджені кухонні меблі, вхідні металопластикові двері в приміщенні також зруйновані. В усьому приміщенні зруйнована підвісна стеля армстронг, посічені уламками гіпсокартонні стіни та при візуальному огляді пошкоджені розетки та медичне облаштування. Зруйновані світильники.
У приміщенні № 39 - зруйновано 6 металопластикових вікон, а саме: 2 вікна розміром 2800х2000 мм, 3 вікна розміром 1400х2000 мм, 1 вікно розміром 500х500 мм. По всьому приміщенні пошкоджена натяжна стеля зі вставками навісної стелі, посічена уламками гіпсокартонна стіни. Зруйновані світильники. В ванній кімнаті пошкоджені скляні двері душової кабінки. В кухні пошкоджені меблі.
Висновками експерта №№ 36/23, 37/23 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, судовим експертом ОСОБА_2 , було проведено дослідження пошкоджених нежитлових приміщень, та встановлено вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт нежитлового приміщення АДРЕСА_2 - 452 821,10 грн з ПДВ, та нежитлового приміщення АДРЕСА_3 - 486 220,63 грн з ПДВ.
Також, позивачем було подано заяву старшому слідчому СВ КРУП Часовій В.А. про вчинення кримінального правопорушення за вищевказаним фактом.
Крім того, внаслідок військової агресії рф проти України, позивач зазначав моральних втрат і душевних страждань, які оцінив у розмірі 500 000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з рф, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства рф в Україні з огляду на припинення його роботи на території України. Верховний Суд установив підстави для висновку про те, що, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням рф збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 виданого Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 21.05.2009 (а.с.98-101).
Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» від 22.06.2009 підтверджено право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.14-21).
Актами комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складених 12 вересня 2023 року, затверджених головою комісії ОСОБА_4 , скріплених печаткою виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, та підписаних секретарем та членами комісії, в результаті комісійного обстеження нежитлових приміщень № 38 та № 39 у будинку АДРЕСА_1 встановлено наступні руйнування, а саме: у приміщенні № 38 - в першій кімнаті зруйнований умивальник зі змішувачем, пошкоджена гіпсокартонна стіна, пошкоджено дерев'яне полотно міжкімнатних дверей, зруйновано металопластикове вікно розміром 1400х1800 мм, в другій кімнаті зруйновані два умивальники зі змішувачами, зруйноване металопластикове вікно розміром 1400х1800, пошкоджені міжкімнатні двері та гіпсокартонна стіна, в третій кімнаті зруйновано металопластикове вікно розміром 1400х1800, пошкоджено міжкімнатні двері, в четвертій кімнаті зруйновано металопластикове вікно розміром 1400х1800, пошкоджена гіпсокартонна стіна, в туалетній кімнаті зруйнований кахель, умивальник зі змішувачем та бойлер, в кухні зруйнований кахель гіпсокартонна стіна, сантехніка, пошкоджені кухонні меблі, вхідні металопластикові двері в приміщенні зруйновані. В усьому приміщенні зруйнована підвісна стеля армстронг, посічені уламками гіпсокартонні стіни та при візуальному огляді пошкоджені розетки та медичне облаштування. Зруйновані світильники.
У приміщенні № 39 - зруйновано 6 металопластикових вікон, а саме: 2 вікна розміром 2800х2000 мм, 3 вікна розміром 1400х2000 мм, 1 вікно розміром 500х500 мм. По всьому приміщенні пошкоджена натяжна стеля зі вставками навісної стелі, посічені уламками гіпсокартонна стіни. Зруйновані світильники. В ванній кімнаті пошкоджені скляні двері душової кабінки. В кухні пошкоджені меблі (а.с.92-97).
Відповідно до висновку експерта № 36/23 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, судовим експертом ОСОБА_2 було проведено дослідження нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , та встановлена вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок ракетного обстрілу, викликаного збройною агресією російської федерації, який стався 08.09.2023, в нежилому приміщенні АДРЕСА_2 , з урахуванням необхідних робіт вказаних у рахунку № 12/09-23 від 29.09.2023 на оплату поточного ремонту, складає 452 821,10 грн з ПДВ (51-81).
Згідно висновку експерта № 37/23 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, судовим експертом ОСОБА_2 було проведено дослідження нежитлового приміщення АДРЕСА_3 , та встановлена вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок ракетного обстрілу, викликаного збройною агресією російської федерації, який стався 08.09.2023, в нежилому приміщенні АДРЕСА_3 , з урахуванням необхідних робіт вказаних в акті приймання виконаних будівельних робіт № 22 від 29.09.2023 на оплату поточного ремонту, складає 486 220,63 грн з ПДВ (28-50).
Загальний розмір матеріальних збитків завданих внаслідок ракетного пошкодження вищевказаних нежилих приміщень складає 939 041,73 грн.
Згідно приписів ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» - права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що до зобов'язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За приписами частин 1-3 статті 22 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Враховуючи положення частини четвертої статті 22 ЦК України, стягнення збитків є формою відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема: іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Загальновідомим є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія рф проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України.
Відомим також є той факт, що 24 лютого 2022 року рф здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19 дійшов висновку, що звернення позивача (позивачки) до українського суду із позовом до рф про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією росії проти України, є можливим засобом захисту права.
Отже, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації росією окремих територій Української держави, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на державу, що здійснює окупацію (російську федерацію), а держава Україна всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 12.04.2012 № 9-рп/2012 (справа № 1-10/2012) наголосив, що в Україні як демократичній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Основного Закону України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія - це в тому числі, застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
За нормою ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на рф як на державу, що здійснює окупацію.
Таким чином, рф є суб'єктом, внаслідок збройної агресії якого проти України та окупації частини території України порушено низку прав та свобод громадян України, зокрема, особистих прав позивача, та, відповідно, саме рф є суб'єктом, на якого покладено обов'язок з відшкодування завданих цими діями збитків.
Підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
Майнова шкода, як свідчить зміст статті 1166 ЦК України, завдається порушенням належних саме особі особистих немайнових прав та/або майнових прав.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17 (провадження № 61-16500св20)).
Беззаперечний факт порушення рф територіальної цілісності України та прав і основоположних свобод громадян України не є безумовною підставою для відшкодування кожному громадянину України, зокрема позивачу, майнової шкоди. Така шкода може бути відшкодована у разі фактичного завдання матеріальних збитків майну громадян внаслідок незаконної збройної агресії.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди правомірними, та доведеними в повному обсязі.
Згідно частини першої та четвертої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. (ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України).
Внаслідок військової агресії рф проти України, позивач зазнав моральних втрат і душевних страждань.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».
Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації.
Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
При визначенні грошової компенсації моральної шкоди слід враховувати те, що: дійсно внаслідок військової агресії рф проти України особа може зазнавати (зазнала) моральної шкоди; законодавець в статті 23 ЦК передбачив відкритий перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру грошової компенсації (характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості); розмір грошової компенсації моральної шкоди завданій особі внаслідок військової агресії рф проти України може відрізнятися, залежно від того, на які обставини завдання моральної шкоди посилається позивач та які обставини враховані судом при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди; такими обставинами може бути, зокрема: смерть близьких осіб, каліцтво особи чи близьких осіб; місце проживання особи (різняться відчуття осіб, що проживають на території проведення бойових дій чи осіб далеко від цієї території); пошкодження або знищення рухомого майна; права які порушені внаслідок військової агресії рф проти України тощо.
Таким чином, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (у разі, якщо шкода відшкодовується за наявності вини).
При цьому, на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
Отже, враховуючи характер порушень прав та законних інтересів позивача, та як наслідок спричинення позивачу моральної шкоди, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), суд вважає заявлений позивачем розмір моральної шкоди таким, що відповідатиме завданим матеріальним збиткам та моральним стражданням.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з держави російська федерація в особі генеральної прокуратури російської федерації на користь ОСОБА_1 збитки завдані внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у розмірі 939 041,73 грн, та моральної шкоди в розмірі 500 000 грн, а всього - 1 439 041,73 грн (один мільйон чотириста тридцять дев'ять тисяч сорок одна гривня сімдесят три копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.В.Онопченко