Справа № 214/2511/24
2/214/2577/24
Іменем України
19 липня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді Ковтун Н.Г.,
за участю секретаря - Пугача Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/2511/24 за позовом Акціонерного товариство «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-
19 березня 2024 року АТ «Криворізька теплоцентраль» в особі ОСОБА_2 звернулася в суд із позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 .
Мотивуючи свою заяву тим, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання та реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 , на квартиру відкрито особовий рахунок. Відповідач не здійснює оплату за отриману послугу постачання теплової енергії, у зв'язку із чим виникла заборгованість за період з 01.01.2017 по 31.10.2023 у розмірі 25 500,02 грн, плата за абонентське обслуговування за період 01.11.2021 по 31.10.2023 у розмірі 181,87 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, також у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати заборгованості просить стягнути з неї інфляційні втрати у розмірі 2714,55 грн, 3% річних у розмірі 1379,57 грн, а також відшкодувати судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2684,00 грн.
29 березня 2024 року судом відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач скористалась своїм правом на подання відзиву на позов. В обґрунтування заперечень вказує, що позовні вимоги не визнає та просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до виниклих правовідносин.
Від позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» надійшла відповідь на відзив в якій вказано, що позивач звернувся з позовом 19.03.2024. Перебіг трирічного строку щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з січня 2017 по 31 жовтня 2023 становить з 19.03.3021, тобто строк не закінчився до початку дії карантину, а тому ці строки продовжуються на підставі положень Закону України ввд 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19). Враховуючи вищевикладене просить задовольнити позовні вимоги.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у АТ «Криворізька теплоцентраль», на квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення. Житлове приміщення перебуває у приватній власності, власником є ОСОБА_1 (а.с.5).
Згідно розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача по оплаті за централізоване опалення за період з 01.01.2017 по 31.10.2023 становить - основний 25 500,02 грн, інфляційні втрати 2714,55 грн та 3% річних 1379,57 грн ( а.с.6, 7, 7 зворот)
Відповідно до ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до вимог ст.ст. 11,526 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Аналогічні положення передбачала ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в попередній редакції закону).
Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлено ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630(із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належать громадянинові на праві приватної власності встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначається угодою сторін.
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року.
Таким чином відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником та виробником теплової енергії для потреб опалення і гарячого водопостачання за адресою: квартира АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Щомісяця, з 01.01.2017 по 31.10.2023, позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів та опалювальної площі житлового приміщення 30,3 кв.м., однак відповідач кошти за вказані послуги не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 25 500,02 грн (а.с.6.)
В той же час, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 просила суд застосувати наслідки спливу позовної давності до виниклих правовідносин.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Між тим, у відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Як слідує з наданого позивачем розрахунку (а.с.6), в межах заявленого періоду відповідач періодично здійснювала платежі в сумах, істотно менших від фактичних нарахувань. Загалом відповідачем сплачено 994,11 грн. Вказані дії суд розцінює як визнання відповідачем наявності зобов'язань та боргу перед АТ «Криворізька теплоцентраль».
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов?зку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється.
До того ж, перебіг трирічного строку щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з січня 2017 по 31 жовтня 2023 становить з 19.03.3021, тобто строк не закінчився до початку дії карантину, а тому ці строки продовжуються на підставі положень Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19).
З викладеного слідує, що вимога позивача про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення до відповідача є правомірною.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано, у зв'язку з чим клопотання відповідача про застосування до виниклих правовідносин строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2017 по 31.10.2023 у розмірі 25 500,02 грн.
Окрім того, суд зазначає, що відповідачем не внесена плата за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.10.2023 в загальному розмірі 181,87 грн, яка підтверджується наданим до суду розрахунком та яка також підлягає стягненню з відповідача (а.с.6 зворот).
У відповідності із ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання(підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір інфляційних втрат 2714,55 грн та 3% річних від простроченої суми боргу 1379,57 грн, вважає вірним (а.с.7, 7 зворот).
Враховуючи, що відповідно до ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, у тому числі обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника приміщення та членів його сім'ї, які проживають в цьому приміщенні та є споживачами таких послуг, та з огляду на те, що між відповідачами і позивачем існували фактичні договірні відносини, враховуючи доведеність заявленого позивачем розрахунку заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариство «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надану послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2017 по 31.10.2023 у розмірі 25 500,02 грн, абонентське обслуговування у розмірі 181,87 грн, інфляційні втрати у розмірі 2714,55 грн та 3% річних у розмірі 1379,57 грн, а всього стягнути 29 776 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 2684,00 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів.
Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: вул. Електрична, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Г. Ковтун