Справа № 212/5265/24
2/212/2653/24
23 липня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання - Крутиголови В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів.
ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 в якому просив звільнити його від сплати аліментів з моменту набрання рішенням законної сили, що стягуються на користь дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2019 року. Мотивуючи свій позов тим, що з відповідачкою по справі перебували з 20.04.2013 року в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2019 року шлюб між сторонами розірвано. Судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2019 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.06.2019 року. Фактично після розірвання шлюбу діти залишились без догляду, піклування та матеріального забезпечення. Життям дітей ОСОБА_2 не цікавилась, їх вихованням не займалась, таке ставлення до дітей впливало негативно на їх життя у зв'язку з чим вони почали жити зі мною. Відповідачка з таким рішенням не погодилась, у зв'язку з чим він звернувся до служби у справах дітей виконкому Покровської районної ради із заявою про визначення місця проживання дітей. На підставі рішення служби у справах дітей виконкому Покровської районної ради від 15.05.2024 року місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено за моєю адресою реєстрації: АДРЕСА_1 . З початку травня 2024 року діти мешкають з ним, утримуються мною матеріально, однак за судовим наказом суду з нього стягуються аліменти на користь відповідачки., якими вона користується на власний розсуд. Вважає, що вказані кошти мають бути спрямовані на забезпечення дітей, які проживають разом з ним, а тому звертається із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 03.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в яких позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити повністю.
Відповідачка у підготовче судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву, в якій справу просить розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення (а.с. 32).
За правилами ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем та у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється та рішення ухвалюється за результатами підготовчого провадження.
Статтею 55 Конституції України проголошено: права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заяву відповідачки про визнання позову, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За частиною другою, третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.04.2013 року, вказаний шлюб розірвано на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2019 року, яке набрало законної сили 25.07.2019 року (а.с.6-7).
Сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дітей (а.с. 9-10).
Судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2019 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.06.2019 року. Судовий наказ набрав законної сили 08.07.2019 року (а.с. 8).
На підставі рішення служби у справах дітей виконкому Покровської районної ради від 15.05.2024 року місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено за моєю адресою реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 14)
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.09.2015 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.05.2024 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).
Батько дітей ОСОБА_1 з 18.11.1999 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 8 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Крім того, визначальним при вирішенні спору суд визнає гарантоване Конституцією та законами України право дитини на належне повноцінне її утримання.
Так, одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).
Спірні правовідносини регулюються положеннями СК України
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст. 18 СК України, згідно із нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до Закону, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно зі ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. Водночас обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
З наведеного вбачається, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Ст. 92 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання дітей, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживають з матір'ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дітей, а проживають зі своїм батьком ОСОБА_1 на підставі рішення служби у справах дітей виконкому Покровської районної ради від 15.05.2024 року про визначення місця проживання дітей із батьком. Крім того, діти мають зареєстроване місце проживання за адресою місця реєстрації проживання батька: АДРЕСА_1 .
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено судом неповнолітні діти проживають з батьком - позивачем у справі та перебувають на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки.
Окрім цього варто зазначити, позицію відповідача у справі, а саме те, що вона не висловлювала заперечень, щодо задоволення позовних вимог, а визнала позовні вимоги та просила винести рішення без її участі.
Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини.
Згідно із ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Відповідно, лише за наявності вищевказаних обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Висновки щодо застосування зазначених вище норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21 за позовом про припинення стягнення аліментів з батька, звільнення від сплати заборгованості, стягнення аліментів з матері:
нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина;
зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, які викладені у позовній заяві, дослідженні судом та визнаються відповідачкою, а також на підставі зазначених вище норм матеріального і процесуального права, висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права - суд приходить до висновку про наявність підстав для повного задоволення позову в межах позовних вимог (з моменту набранням рішенням законної сили).
Щодо судових витрат.
Судові витрати у справі сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду складають 1211, 20 грн. (а.с.4).
Відповідно ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне 50 відсотків судового збору, тобто 605, 60 грн., компенсувати за рахунок державного бюджету. Решта 50 відсотків судового збору у сумі 605, 60 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів - задовольнити.
Припинити, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, здійснюване на підставі судового наказу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2019 року (справа № 212/5110/19; 2-н/212/765/19).
Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 з державного бюджету 605, 60 судового збору, сплаченого ним при подачі позовної заяви згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 3 від 21.05.2024 року, сплачених за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)Код банку отримувача (МФО) 899998Рахунок отримувача UA048999980313151206000004648.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2
Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2024 року.
Суддя: І. Б. Чайкін