Справа № 600/724/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
23 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Мойсюка М.І ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, що оформлена листом від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01, у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019 року №192289200.
Право власності на земельну ділянку набуто на підставі договору купівлі-продажу №3471 від 19.02.2019 року та рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941.
Зокрема, пунктом 4 рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 міською радою затверджено ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проект землеустрою зі зміни цільовою призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0342 га (кадастровий номер 7310136600:07:005:0117), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) за рахунок власної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 24.07.2019 р. за №К-4585/0-04/01 (ЦНАП), договір купівлі-продажу від 19.02.2019 р. №3471, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо про реєстрацію права власності від 19.02.2019 р. №156823660).
04.12.2023 року ОСОБА_1 подала до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заяву (вх. №575549) щодо видачі будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117 площею 0,0342 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1
За результатами розгляду заяви Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надана відповідь, яка оформлена листом від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01 «Про відмову у видачі будівельного паспорта», яким позивача повідомлено про наступне:
«…Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014р. №1171 затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану міста Чернівців», в складі якої розроблена схема та план зонування території міста Чернівці.
Відповідно до санітарно-гігієнічного регламенту, земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2). Розміщення житлових будинків в межах санітарно-захисних зон від залізниць не допускається. З врахуванням вимог пункту 10.1.6 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення житлового будинку можливо при умові забезпечення прилеглої території нормативних рівнів шуму.
Одночасно інформуємо, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж - 500 м2. Згідно примітки 2 до вказаного пункту ДБН при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
Відповідно до наданого Вами витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019р. №192289200, земельна ділянка по АДРЕСА_1 має площу 0,0342 га.
Враховуючи вищенаведене, управління містобудування та архітектури департаменту відмовляє Вам у видачі будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 ».
Також судом встановлено, що Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслано позивачу повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 20.12.2023 року №А3261829918207509917 наступного змісту: «На Ваше звернення №575549 від 04.12.2023 р., щодо видані будівельного паспорта забудови земельної ділянки 7310136600:07:005:0117 на об'єкт будівництва Нове будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 в місті Чернівці Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (44158575) відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, а саме: Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обґрунтування підстави для другого пункту: Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014р, № 1171 затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану міста Чернівців», в складі якої розроблена схема та план зонування території міста Чернівці. Відповідно до санітарно-гігієнічного регламенту, земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2). Розміщення житлових будинків в межах санітарно-захисних зон від залізниць не допускається. З врахуванням вимог пункту 10.1.6 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення житлового будинку можливо при умові забезпечення прилеглої території нормативних рівнів шуму. Одночасно інформуємо, що пунктом 6.1.32 ДБН 6.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500м2. Згідно примітки 2 до вказаного пункту ДБН при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа ЇЇ може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог. Відповідно до наданого Вами витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019р. № 192289200, земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342 га».
Таким чином, предметом оскарження у цій справі є відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі позивачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, яке оформлене у формі листа від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01 «Про відмову у видачі будівельного паспорта».
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до положень статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі (частина 1 статті 27 Закону № 3038-VI).
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника (частина 2 статті 27 Закону № 3038-VI).
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 статті 27 Закону № 3038-VI).
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 4 статті 27 Закону № 3038-VI).
Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (діла Порядок № 103, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про видачу будівельного паспорта). Вказаний Порядок призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
Відповідно до пункту 1.4. Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно пункту 2.1. Порядку № 103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об'єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об'єкта (за наявності).
Уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам (пункт 2.3. Порядку №103). Разом з цим, вказаним Порядком визначено також підстави, за яких замовнику повертається поданий до уповноваженого органу містобудування та архітектури пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін.
Згідно пункту 2.4. Порядку № 103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) (пункт 2.5 Порядку №103).
Отже, згідно Порядку № 103 підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакета документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно частини 2 статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
За змістом частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту (частина 2 статті 17 Закону № 3038-VI).
План зонування території (зонінг) це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон, а згідно пункту 1 частини 3 цієї ж статті Закону №3038-VI зонування території здійснюється з дотриманням вимог щодо урахування попередніх рішень про планування і забудови території.
Згідно частини 3 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Отже, з викладеного слідує, що як генеральний план населеного пункту, так і план зонування території розробляються з врахуванням інтересів людини та попередніх рішень про планування і забудови території. При цьому, в силу приписів частини 1 статті 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні підлягають громадському обговоренню.
Таким чином, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
З аналізу статті 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) вбачається, що під цільовим призначення земельної ділянки варто розуміти її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина 1 статті 19 Земельного кодексу України).
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 статті 19 Земельного кодексу України).
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (частина 3 статті 19 Земельного кодексу України).
Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.
Частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі.
Як вірно встановлено судом, позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019 року №192289200.
Цільове призначення земельної ділянки площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) підтверджується наданим позивачем витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.11.2019 року №НВ-7305031792019.
Пунктом 4 рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 міською радою затверджено позивачу проект землеустрою зі зміни цільовою призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0342 га (кадастровий номер 7310136600:07:005:0117), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) за рахунок власної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 24.07.2019 р. за №К-4585/0-04/01 (ЦНАП), договір купівлі-продажу від 19.02.2019 р. №3471, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо про реєстрацію права власності від 19.02.2019 р. №156823660).
Однак, відповідно до містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівців, затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, в складі якої розроблено схема та план зонування території міста Чернівців, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2), де розміщення житлових будинків не допускається, що і було однією з підстав для відмови позивачу у видачі будівельного паспорта.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що коригування генерального плану відбулось без врахування цільового призначення належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, відповідно до наявного у матеріалах справи Ескізу намірів забудови «Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 », виконаного на замовлення в сертифікованого архітектора, заплановано побудувати житловий будинок загальною площею 190,62 кв.м. із площею забудови 139,5 кв.м., клас наслідків CC1.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебуває у її власності, а цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то така земельна ділянка вона може бути використана для будівництва житлового будинку.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 21.02.2022 року у справі №826/1732/18, від 27.07.2022 року у справі №405/5220/17.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорта з підстави того, що належна їй земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2) згідно містобудівної документації Коригування генерального плану міста Чернівців, затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171.
Водночас, судом також встановлено, що іншою підставою для відмови у видачі позивачу будівельного паспорта слугувало те, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500 м2, натомість належна їй земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342га.
З даного приводу необхідно врахувати, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 року № 104 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» затверджено ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та визнано такими, що втратили чинність, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», затверджені наказом Мінрегіону від 23 квітня 2018 року № 100, з дня набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019. Вказані ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» набрали чинності 01.10.2019 року.
Пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.
Приміткою 1 до пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що до площі присадибної земельної ділянки включається площа під забудовою житлових будинків та господарських будівель.
Приміткою 2 до пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20 % за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 4 рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 міською радою затверджено позивачу проект землеустрою зі зміни цільовою призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0342 га (кадастровий номер 7310136600:07:005:0117), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) за рахунок власної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява, зареєстрована 24.07.2019 р. за №К-4585/0-04/01 (ЦНАП), договір купівлі-продажу від 19.02.2019 р. №3471, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо про реєстрацію права власності від 19.02.2019 р. №156823660).
Тобто, рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 було прийнято після набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (01.10.2019 року), відтак з урахуванням і вказаного пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та обставин, передбачених примітками 1 та 2 до пункту 6.1.32. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Отже, беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність відмови Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно у видачі позивачу будівельного паспорта також з підстави того, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500 м2, натомість належна їй земельна ділянка у АДРЕСА_1 , має площу 0,0342га.
За таких обставин, суд вірно зобов'язав Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати позивачу будівельний паспорт на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою
Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Мойсюк М.І