Справа № 620/12470/23
про залишення апеляційної скарги без руху
23 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., судді Голяшкіна О.В., Заїки М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 13.04.2023 № 254050008012;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням показань свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника в Товкачівській сільській раді народних депутатів Прилуцького району Чернігівської області у період з 10.11.1981 по 15.04.1998.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (далі - Відповідач, ГУ ПФ в Дніпропетровській області) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано докази сплати судового збору та надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 17.04.2024. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 17.05.2024. Проте апеляційну скаргу подано через електронний кабінет 22.07.2024, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Поважність причин пропуску такого строку Апелянт обґрунтовує необхідністю у ході виконання цього судового рішення ініціювати «Макетну обробку» електронної пенсійної справи, дозвіл на яку надає Пенсійний фонд України та яка здійснюється за результатами розгляду апеляційної скарги або в разі відповідності справи зразковій, та у зв'язку з цим виникнення підстав для подання апеляційної скарги.
Разом з тим, відповідні доводи ГУ ПФ в Дніпропетровській області суд оцінює критично, оскільки, по-перше, саме посилання Апелянта на здійснення виконання цього судового рішення свідчить про обізнаність Відповідача про його існування, по-друге, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 21.05.2020 у справі № 620/3949/18, законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи. А тому, неналежна організація процесу з боку відповідальних осіб, зокрема, щодо реалізації права на апеляційне оскарження, не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ПФ в Дніпропетровській області не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є однією вимогою немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому в силу норм ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01.01.2023 на приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 1 288,32грн (2 684,00 х 0,4 х 150% х 0,8).
Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що судові витрати не повинні утворювати перешкоди для доступу до суду, неможливістю витрачання коштів на інші ніж визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відсутністю затвердженого бюджету, замість якого ГУ ПФ в Дніпропетровській області працює по тимчасовому кошторису, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
У контексті наведеного судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас, матеріали апеляційної скарги свідчать, що Апелянтом не було надано доказів надсилання до електронного кабінету чи у паперовій формі листом з описом вкладення апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що Апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду, а викладені у клопотанні причини його пропуску поважними визнані не були, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення його сплати визнано необґрунтованим, а також до апеляційної скарги не додано доказів направлення її копій іншим учасникам справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ПФ в Дніпропетровській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Апелянта, причин для його поновлення;
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 1 288,32 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101;
- надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 44 КАС України.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа -Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Е.Ю. Швед
Судді: О.В. Голяшкін
М.М. Заїка