Справа № 320/12637/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
23 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Аліменка В. О., Ганечко О.
за участю секретаря: Рожок В. В.
представника позивача Погребного С.Б. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 10.05.2024) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №320/12637/21 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 23.08.2021 № 1000-0203-8/85517, про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2021 за №2/3/1/3206 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) в розмірі 60 відсотків грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2021 за №2/3/1/3206, починаючи з 01.04.2019.
Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили 24.02.2022.
28.06.2022 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №320/12637/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 60 відсотків грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2021 за №2/3/1/3206, починаючи з 01.04.2019.
28.03.2023 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Охріменко Н.М. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 за виконавчим листом №320/12637/21.
25.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява від 24.10.2023, в якій позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №320/12637/21 протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року заяву позивача про встановлення судового контролю залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №320/12637/21 протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем у справі свідомо тривалий час не виконується рішення суду, що судом першої інстанції залишено без належної уваги. Крім того, апелянтом зауважено, о в суму нарахованої та не виплаченої заборгованості відповідачем також включено період з 24.02.2022 по травень 2022 року, тобто період з моменту набрання рішенням суду законної сили до створення відповідного розрахунку.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представником апелянта вимоги та доводи апеляційної скарги підтримано.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.
Зокрема, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Відтак, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Тобто, встановлення судового контролю не є прямим обов'язком суду за наявності відповідного звернення сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відтак, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №320/12637/21 адміністративний позов задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 60% грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2021 за №2/3/1/3206, починаючи з 01.04.2019.
На виконання цього рішення суду від 24.01.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії позивача в розмірі 60% грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2021 за №2/3/1/3206.
Листом від 24.04.2023 №1000-0219-8/60834 позивача, за результатами його звернення, повідомлено, що сума доплати по перерахунку пенсії, здійсненого на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі №320/12637/21, за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 становить 259034,25 грн. Розмір пенсії за вищезазначеним рішенням суду з 01.06.2022 становить 19340,00 грн, з урахуванням обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність згідно із ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №320/12637/21 виконано частково, позивачу здійснено перерахунок його пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі №320/12637/21, відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2021 за №2/3/1/3206, починаючи з 01.04.2019. Позивач з 01.06.2022 отримує пенсію у розмірі 19340,00 грн. (обмеження пенсії максимальним розміром не було предметом спору у справі №320/12637/21).
Не виконано вказане судове рішення в частині виплати заборгованості, яка виникла внаслідок здійснення такого перерахунку пенсії.
Як вірно зауважено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, обґрунтовуючи причини не виплати позивачеві даних коштів, відповідач у листі від 24.04.2023 №1000-0219-8/60834, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №320/12637/21 обліковується в Реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за №526048. Виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій. При цьому визначальним є те, чи є достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, виплати пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ здійснюються ГУ ПФУ України у Київській області виключно за рахунок коштів державного бюджету. Інших фінансових можливостей, окрім зазначених, для здійснення пенсійних виплат орган Пенсійного фонду не має.
В силу приписів статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
При цьому, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Відтак, встановлені обставини вказують на неможливість виконання відповідачем рішення суду у справі №320/12637/21 в частині виплати позивачеві донарахованих коштів (заборгованості) за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 в сумі 259034,25 грн. через відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів з державного бюджету на відповідні цілі, що є необхідними для здійснення виплати цієї заборгованості.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17 та інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не перерахування заявнику коштів в сумі 259034,25 грн боржником здійснюється з поважних причин, а саме за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, що в свою чергу не може вважатися невиконанням судового рішення та підставою для здійснення судового контролю.
Більше того, виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за обставин які склались, надані суду законом повноваження щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення не здатні призвести до фактично виконання в повному обсязі ухваленого на користь позивача рішення у цій справі. Тому встановлення судового контролю у даному випадку жодним чином не вплине на виконання судового рішення та, відповідно, не захищатиме право позивача на отримання бюджетних коштів, позаяк виплати таких є залежною від можливостей держави виконати взяті на себе зобов'язання, а не від власного бажання відповідача у цій справі - органу Пенсійного фонду.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. О. Аліменко
Суддя О. М. Ганечко
(Повний текст постанови складено 23.07.2024)