Справа № 580/3236/24 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА
22 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Черпака Ю.К, Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
02.04.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.03.2024 №232730023959 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 ОСОБА_1 періоди роботи на ВАТ "Черкаське хімволокно" з 14.09.1995 по 30.09.2005 контролером по воді насосної майстерні прядильно-обробного цеху.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області всупереч вимог законодавства України не зарахувало до пільгового стажу позивача за списком №1 періоди роботи з 14.09.1995 по 30.09.2005 контролером по воді насосної майстерні прядильно-обробного цеху на ВАТ «Черкаське Хімволокно», оскільки вказані періоди роботи не підтверджені відомостями трудової книжки. Позивач зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 аміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.03.2024 №232730023959 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу за списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 періоди її роботи у відкритому акціонерному товаристві «Черкаське хімволокно» з 14.09.1995 по 30.09.2005 на посаді контролером по воді насосної майстерні прядильно-обробного цеху; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2024 про призначення пільгової пенсії за віком за списком №1, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком; трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, зокрема, у разі недотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.03.2024 №232730023959 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як наслідок, суд зобов'язав відповідача зарахувати вищезазначений період роботи до її страхового стажу позивача.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 та 18.07.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, 15.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у порядку екстериторіальності рішенням від 22.03.2024 №232730023959 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 через не підтвердження пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788).
Згідно частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення пенсії за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, обов'язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є наявність стажу роботи за Списком №1 для жінок 7 років 6 місяців.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
В силу статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2002 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 до виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 належать працівники, зайняті у хімічних виробництвах в цехах та працівники підприємств хімічної промисловості, зайняті в наведених нижче виробництвах і на роботах відділення хімічної підготовки волокна (пункту 10А.1 розділу Х "Хімічне виробництво", пункту 16-1 розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
За Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належать, зокрема, робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон у обробних цехах (пункту 11600000-17541 розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
В період чинності Списку №1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належали робітники, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон в цехах, зокрема, хімічних, прядильних, обробних (розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підтвердження пільгового стажу надав трудову книжку серії НОМЕР_1 , яка містить записи про те, що ОСОБА_1 у період з 14.09.1995 по 30.09.2005 працювала контролером по воді насосної майстерні прядильно-обробного цеху на ВАТ «Черкаське Хімволокно».
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пункт 20 Порядку №637 передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
В межах спірних правовідносин, відмова пенсійного органу у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах мотивована тим, що періоди роботи на ВАТ «Черкаське Хімволокно» з 01.10.1992 по 12.12.1994 не зараховуються у зв'язку із відсутністю наказу про прийняття на роботу і підстав для видачі довідки, а періоди роботи на ВАТ «Черкаське Хімволокно» з 30.05.1995 по 13.09.1995, оскільки прізвище позивача не відповідає даним паспорта.
У відповідності до частини першої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо перевірки відповідної інформації та встановлення обставин щодо наявності або відсутності пільгового стажу, в тому числі шляхом проведення перевірок та вимагання відповідних документів у роботодавців.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що матеріалами справи не підтверджується намір відповідача реалізувати свої повноваження щодо з'ясування всіх обставин справи, що не може бути правовою підставою для позбавлення позивача права на соціальний захист та призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу при роботі на відповідних підприємствах.
Разом з тим, відповідно до змісту позовних вимог та листа-звернення до відповідача, позивач просить зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи у ВАТ "Черкаське хімволокно" з 14.09.1995 по 30.09.2005 контролером по воді насосної майстерні прядильно-обробного цеху.
Натомість, відповідач відмовляє у зарахуванні періодів з 01.10.1992 по 12.12.1994 та з 30.05.1995 по 13.09.1995, вимог щодо яких позивачем не заявлено.
Відповідно стаж роботи позивача з 14.09.1995 по 30.09.2005 не є спірним та визнається відповідачем (а.с.12).
Матеріали апеляційної скарги не містять спростувань вищезазначеної інформації.
Таким чином, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV страховий стаж роботи позивача за Списком №1 становить 10 років 16 днів, в той час як обов'язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є наявність стажу роботи для жінок 7 років 6 місяців.
В частині доводів апелянта щодо не подання позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, такі спростовуються матеріалами справи, а саме належно заповненою трудовою книжкою та відповідністю її записів, що уже встановлено судом вище, а також довідкою ВАТ "Черкаське хімволокно" від 01.08.2006 №711 про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії.
З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неподання позивачем наказів про атестацію робочих місць працівників, оскільки в матеріалах справи наявні виписки з наказів про результати атестації робочих місць №376 від 25.07.1994, №604 від 27.06.2000 та № 838 від 27.09.2005.
Крім того, колегія суддів визнає необґрунтованими твердження апелянта про невідповідність прізвища у трудовій крижці паспортним даним позивача, оскільки оскаржуване рішення пенсійного органу не містить жодного мотивування даних доводів.
Додатково, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на непослідовність висновків пенсійного органу за змістом оскаржуваної відмови, оскільки спершу відповідач зазначає, що страховий стаж позивача становить 21 рік 03 місяці 29 днів, натомість підставою для відмови у зверненні позивача зазначає не зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки (без конкретизації дат), оскільки прізвище не відповідає даним паспорта.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах та наявності підстав для повторного розгляду заяви позивача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.