__ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 22а-1727/07 головуючий суддя у 1-ій
категорія стат.обліку - 69 інстанції - Ломейко В.В.
Іменем України
«09» жовтня 2007 року місто Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Уханенко С.А. (доповідача)
суддів: Поплавського В.Ю.
Стежко В.А.
при секретарі
судового засідання: Портненко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Чернігівського районного суду Запорізької області від 23 травня 2007 року
у адміністративній справі № 2а-1/07 за позовом ОСОБА_1до Чернігівської селищної ради Запорізької області та третьої особи ОСОБА_2«про визнання рішення протиправним», -
У жовтні 2006 р. ОСОБА_1. звернулася до суду з адміністративним позовом до Чернігівської селищної ради Запорізької області з вимогою про визнання неправомірним рішення відповідача від 17.08.2006 р. № 4, яким їй було відмовлено в наданні в оренду земельної ділянки по вул.Репіна 13 в смт Чернігівка, на якій розташовано належне їй нерухоме майно навіс металевий, та просила зобов'язати Чернігівську селищну раду Запорізької області надати їй в довгострокову оренду розташовану за вищезазначеною адресою земельну ділянку.
При розгляді позову ОСОБА_1. в суді першої інстанції, до участі у справі в якості третьої особи вступив ОСОБА_2., якому рішенням виконкому Чернігівської селищної ради від 22.09.2005 р. № 134 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по вул.Репіна 13 в смт Чернігівка для розміщення автозаправочної станції, а на підставі рішення сесії Чернігівської селищної ради від 04.10.2006 р. № 6 виділена земельна ділянка за вказаною адресою передана йому в оренду терміном на 3 роки згідно тимчасової угоди № 6.
Постановою Чернігівського районного суду від 23 травня 2007 р. відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1до Чернігівської селищної ради Запорізької області та третьої особи ОСОБА_2.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачка звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню із закриттям провадження у справі.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції перевіряв правомірність дій Чернігівської селищної ради Запорізької області стосовно розпорядження земельною ділянкою у сукупності обставин, які підлягають перевірці відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, з огляду на переважне право гр.ОСОБА_2. отримати в оренду спірну земельну ділянку.
Разом з тим, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що предметом спору в цій справі є право користування земельною ділянкою, яка розташована на території Чернігівської селищної ради. Тобто цей спір є спором про право.
З матеріалів справи вбачається, що на спірній земельній ділянці по вул.Репіна 13 в смт Чернігівка розміщені об'єкти автомобільної заправки, які до 2004 р. знаходилися у власності ОСОБА_1 об'єктів АЗС на публічних торгах гр.ОСОБА_2. були реалізовані: бензосховище та резервуари, пульт управління, чотири автозаправних колонок і огорожі із залізобетонних пліт. Право власності ОСОБА_2. на придбане майно було нотаріальним посвідчено 30.07.2004 р. (а.с.100) та зареєстровано 20.08.2004 р. Пологівським державним комунальним підприємством «Імпульс» (а.с.107). Рішенням виконкому Чернігівської селищної ради від 22.09.2005 р. № 134 ОСОБА_2. надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по вул. Репіна 13 для розміщення автозаправочної станції, а рішенням сесії Чернігівської селищної ради від 04.10.2006 р. № 6, виділена земельна ділянка за вказаною адресою, передана ОСОБА_2. в оренду терміном на 3 роки.
Судом також встановлено, що рішенням Чернігівського райсуду від 26.12.2005 р. (а.с.5-6) за ОСОБА_1. визнано право власності на майно, яке складається: з навісу металевого, декоративної плитки, металевої огорожі із металевої сітки, металевих воріт із сітки-карти, металевої сітки та масляної колонки з роздатним шлангом і лічильним механізмом, та яке розміщено в смт. Чернігівка по вул.Репіна13. Однак відомості про визначене судом право власності ОСОБА_1. майно, до державного реєстру не внесені (а.с.29), а селищною радою позивачці та її колишньому чоловіку не надавався дозвіл будівництва на спірній земельній ділянці металевого навісу на АЗС і як закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію не приймався. Крім того, на час визнання судом права власності за металевий навіс, ОСОБА_2. вже був наданий дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по вул. Репіна 13 для розміщення автозаправної станції, а на час розгляду судом адміністративного позову ОСОБА_1., вказана земельна ділянка знаходилася в оренді ОСОБА_2.
Відповідно до ч.1 ст.2 Земельного Кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Згідно зі ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що вимоги позивачки пов'язані з захистом прав, які виникли із цивільних і земельних відносин, та не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкту оскарження, ця справа не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), яке наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАС України, а тому встановлена ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів, на цей спір не поширюється.
Відповідно ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі, з підстав, викладених в п.1 ч.1 ст.157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі повинно бути закрито, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;
Керуючись ст.198, ч.1 ст.203, ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Постанову Чернігівського районного суду від 23 травня 2007 року - скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з часу виготовлення повного тексту.
Судді