22 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6854/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Татаринова Д.В.,
при секретарі Гончаренко Н.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області, смт. Ново миколаївка,
до : Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області, смт. Новомиколаївка,
про : скасування постанови від 21 квітня 2009 року № ВП №9764214,-
за участю представників:
від позивача: Марков І.О. (посвідчення № 80 від 11 серпня 2010 року)
від відповідача: не прибув,
03 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області до Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області, в якому позивач просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції від 21 квітня 2009 року № ВП № 9764214 про повернення виконавчого листа № 1-151 від 27 жовтня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області на виконанні перебував виконавчий лист № 1-151 від 27 жовтня 2008 року виданий на підставі вироку Новомиколаївського районного суду від 11 вересня 2008 про стягнення з засудженої ОСОБА_2 штрафу у розмірі 600, 00 грн.
Постановою державного виконавця ВП № 9764214 від 21 квітня 2009 року на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна у боржника на яке може бути звернуто стягнення зазначений виконавчий лист повернуто до суду без виконання.
Прокурор вважає, що державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо повного виконання рішення суду - не здійснено всіх дій щодо виявлення майна. У зв'язку з чим 10 серпня 2010 року винесено протест, який 19 серпня 2010 року відхилений Відділом ДВС Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області. У зв'язку з чим, прокурор звернувся до суду.
У судовому засіданні представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав, зазначених у позовній заяві та просить задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився. Про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Заперечення на адміністративний позов від відповідача надійшли після судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України не прибуття у судове засідання відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причина або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Розглянувши матеріали справи та документи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Діяльність органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Згідно ст. 3 Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Статтею 5 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 8 ч. 3 цієї ж статті Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області на виконанні перебував виконавчий лист № 1-151 від 27 жовтня 2008 року виданий на підставі вироку Новомиколаївського районного суду від 11 вересня 2008 про стягнення з засудженої ОСОБА_2 штрафу у розмірі 600, 00 грн.
Постановою державного виконавця ВП № 9764214 від 21 квітня 2009 року на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна у боржника на яке може бути звернуто стягнення зазначений виконавчий лист повернуто до суду без виконання.
Як встановлено прокурорською перевіркою, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області не вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду.
Статтею 11 Кримінально - виконавчого кодексу України встановлено перелік органів що здійснюють виконання покарань: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція. У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснює Державна виконавча служба.
Статтею 12 Кримінально - виконавчого кодексу України на державну виконавчу службу покладено обов'язок виконання покарання у вигляді штрафу і конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.
Порядок виконання покарання у виді штрафу визначений ст. 26 Кримінально - виконавчого кодексу України.
Згідно ст. 26 Кримінально - виконавчого кодексу України, у разі неможливості сплатити повний розмір штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 410 Кримінально-процесуального кодексу України питання про заміну штрафу покаранням у вигляді громадських робіт відповідно до ч.4 ст. 53 Кримінального кодексу України вирішується суддею районного (міського) суду за поданням органу, що відає відбуванням покарання.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 53 Кримінального кодексу України, у разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, саме Державна виконавча служба виконує покарання у виді штрафу в порядку, передбаченому Кримінально-виконавчим кодексом України та Законами України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області при примусовому виконанні не було здійснено усіх вичерпних заходів щодо повного примусового виконання рішення, як це передбачено законом.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції від 21 квітня 2009 року ВП № 9764214 про повернення виконавчого листа № 1-151 від 27 жовтня 2008 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 11 жовтня 2010 року
Суддя /підпис/ Д.В. Татаринов