19 липня 2024 року
м. Київ
справа № 757/23850/21-ц
провадження № 61-9579ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скаргиАкціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення суми відсотків та пені,
04 липня 2024 року Штронда А. М., який діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», через
підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду заявник отримав 05 березня 2024 року та в цей день звернувся із касаційною скаргою, проте Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2024 року касаційну скаргу повернув заявнику. 18 червня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» повторно звернулося
з касаційною скаргою. Верховний Суд ухвалою від 19 червня 2024 року задовольнив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а касаційну скаргу залишив без руху. У зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги Верховний Суд ухвалою від 02 липня 2024 року повернув її заявнику.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Київського апеляційного суду прийнято 06 лютого 2024 року, повний текст якої складено 13 лютого 2024 року та оприлюднено 16 лютого 2024 року.
З касаційною скаргою АТ «ПриватБанк» звернувся в липні 2024 року, тобто
з пропуском строку на касаційне оскарження.
Водночас заявником не надано суду доказів, які підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також інших доказів на підтвердження причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
На стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому, суд наголошує, що попереднє подання касаційної скарги не перериває та не зупиняє перебігу процесуального строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 390 ЦПК України, а звернення заявника з касаційною скаргою та її повернення внаслідок неусунення недоліків не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Заявник має довести, внаслідок виникнення яких обставин він був позбавлений можливості належним чином виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки касаційної скарги.
Отже, клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованим, оскільки поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження не підтверджено належними доказами.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно на підтвердження наведених ним обставин направити на адресу касаційного суду заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підстави, на яких подається касаційна скарга,
з визначенням передбачених статтею 389 ЦПК України підстав, проте, в порушення вказаних вимог заявник в касаційній скарзі не зазначив такі підстави.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого
судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.
Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати, щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України
з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).
Верховний Суд позбавлений можливості сам визначити підстави касаційного оскарження судових рішень, оскільки таке право та обов'язок законодавець поклав саме на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Зі змісту статті 400 ЦПК України вбачається, що Верховний Суд зобов'язаний перевіряти наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначених
у касаційній скарзі, оскільки перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Зміст касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк»зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди заявника із оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, містить лише цитування певних постанов Верховного Суду, посилання на нормативно-правові акти, що свідчить про формальний підхід до належного оформлення касаційної скарги в частині обов'язкового зазначення підстав касаційного оскарження з урахуванням частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтувати (мотивувати) наявність цієї підстави (підстав).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення суми відсотків та пені залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко