22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 947/4195/20
провадження № 61-9749ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової Ії Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі ЮА», ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з незаконного чужого володіння,
У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І. В., товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі ЮА» (далі - ТОВ «Закупівлі ЮА»), ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати електроні торги від 07 серпня 2019 року із продажу квартири-лоту № GL22N08406, що проведений відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-07-17-000011-b недійсними; визнати договір купівлі-продажу квартири від 10 лютого 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. недійсним; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , яку вчинено відповідно до запису про право власності № 35406054, що зроблений відповідно до рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно за індексним номером 51049127 від 10 лютого 2020 року.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано електронний аукціон, проведений 07 серпня 2019 року, відповідно до протоколу електронного аукціону
№ UA-EA-2019-07-17-000011-Ь у частині продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним. Визнано договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка продана на аукціоні від 10 лютого 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В., недійсним. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на квартиру під АДРЕСА_1 , яку вчинено відповідно до запису про право власності № 35406054, зробленого відповідно до рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно за індексним номером 51049127 від 10 лютого 2020 року. Витребувати майно - квартиру під АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року, особа яка не брала участі у справі - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року залишено без змін.
05 липня 2024 року засобами поштового зв'язку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, в якій просив скасувати оскаржені судові рішення в частині визнання електронного аукціону, проведеного 07 серпня 2019 року, відповідно до протоколу електронного аукціону
№ UA-EA-2019-07-17-000011-Ь у частині продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним; визнання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка продана на аукціоні від 10 лютого 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В., недійсним; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 , на квартиру під АДРЕСА_1 , яку вчинено відповідно до запису про право власності № 35406054, зробленого відповідно до рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно за індексним номером 51049127 від 10 лютого 2020 року, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Безпосередньо у касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржену постанову Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, повний текст якої складено 04 червня 2024 року, заявник отримав через підсистему Електронний Суд 05 червня 2024 року, на підтвердження чого надає відповідні докази.
Колегія суддів, проаналізувавши доводи особи, яка подає скаргу та наявні докази на підтвердження цих доводів, дійшла висновку, що пропущений строк на касаційне оскарження підлягає поновленню, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику копії постанови Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 12 червня 2019 року у справі № 287/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 23 жовтня 2023 року у справі № 922/3537/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/6939/22, у постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 922/2706/17, у постановах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 640/10207/15, від 18 січня 2017 року у справі № 640/10297/15, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подана, у передбачений статтею 390 ЦПК України, строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.?
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Безпосередньо у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, в частині оскаржених позовних вимог до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частинами першою та другою статті 436 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Саме по собі подання касаційної скарги не є підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Враховуючи те, що заявником наразі не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваних судових рішень, колегією суддів не встановлено необхідності у зупиненні дії рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року.
Таким чином, у задоволенні клопотання Фонду гарантування складів фізичних осіб про зупинення дії оскаржених судових рішень слід відмовити, оскільки воно є необґрунтованим.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити Фонду гарантування складів фізичних осіб строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 947/4195/20.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати Київського районного суду міста Одесицивільну справу № 947/4195/20 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової Ії Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі ЮА», ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з незаконного чужого володіння.
У задоволенні клопотання Фонду гарантування складів фізичних осіб про зупинення дії рішення Київського районного суду міста Одеси від 29 червня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара