18 липня 2024 року
м. Київ
справа № 752/18664/22
провадження № 61-9557ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 ,
про відшкодування шкоди,
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом
та просила стягнути з ТДВ «СГ «Оберіг» страхове відшкодування в розмірі
127500,00 грн, а з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 228 049,76 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн, а також розподілити судові витрати у справі.
Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 25 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 червня
2024 року, позов задовольнив частково.
Стягнув з ТДВ «СГ «Оберіг» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування
в розмірі 127 500,00 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі
228 049,76 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
02 липня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.
Предметом позову в цій справі є вимоги про стягнення страхового відшкодування, ціна позову станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн) та становить 375 549,76 грн.
З огляду на зазначене рішення Голосіївського районного суду міста Києва
від 25 жовтня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року не підлягають касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга не містить посилань на виняткові обставини, які можуть слугувати підставою для касаційного оскарження судового рішення, ухваленого в справі
з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та які передбачені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини
3 статті 389 ЦПК України.
Отже, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником ненаведені, а колегія суддів наявність таких винятків не встановила.
З урахуванням того, що заявник подав касаційну скаргу на судовірішення, які непідлягаютькасаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва
від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства
з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров