18 липня 2024 року
м. Київ
справа № 752/13225/22
провадження № 61-9440ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_1 ,
У липні 2023 представник ОСОБА_1 , адвокат Антіхович В. В., звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу
в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на дітей.
Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 25 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня
2024 року, взадоволенні заяви відмовив.
У липні 2024 рокуадвокат Антіхович В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного
суду міста Києва від 25 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом заяви у цій справі є стягнення аліментів на дітей.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, касаційна скарга не містить посилань на виняткові обставини, які можуть бути підставою для касаційного оскарження судового рішення, ухваленого у малозначній справі про стягнення аліментів, та які передбачені підпунктами а), б), в), г) пункту
2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Отже, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником ненаведені, а колегія суддів наявність таких винятків не встановила.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом
(пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою
введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет заяви, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, яке ухвалене у малозначній справі та непідлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Аналогічний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 08 квітня
2024 року в справі № 524/3591/23 (провадження № 61-3739ск24) та від 01 липня 2024 року в справі № 644/6368/23 (провадження № 61-9312ск24).
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва
від 25 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_1 .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров