ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2024Справа № 910/5254/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локал Стейт";
до Міністерства оборони України;
про стягнення 11 406 832,74 грн.
Суддя О.В. Мандриченко
Секретар судового засідання І.П. Рябий
Представники:
Від позивача: Тарасюк О.І., адвокат, ордер серії АІ № 1626733 від 04.06.2024;
Від відповідача: Гута Т.В., у порядку самопредставництва.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Локал Стейт" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить стягнути з Міністерства оборони України заборгованість у розмірі 11 406 832,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 286-3/23/215 від 30.03.2023 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) в частині оплати вартості поставленого позивачем товару, з огляду на що останній звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 04.06.2024.
21.06.2024 Міністерство оборони України подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Локал Стейт" 24.06.2024 подало до господарського суду відповідь на відзив Міністерства оборони України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 вирішено здійснювати розгляд справи № 910/5254/24 у закритому судовому засіданні.
28.06.2024 Міністерство оборони України подало до господарського суду заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 01.07.2024 судом розглядалося клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Локал Стейт" про поновлення строку на подання доказів, які надані разом з додатковими письмовими поясненнями.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Враховуючи наведене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів та долучив вказані докази до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/5254/24 до судового розгляду по суті на 09.07.2024.
У судовому засіданні 09.07.2024 судом оголошено перерву до 16.07.2024.
Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 16.07.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.07.2024 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.
16.07.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Локал Стейт" (далі також - позивач, постачальник) та Міністерством оборони України (далі також - відповідач, замовник) укладено договір № 286/3/23/215 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір), відповідно до п. 1.2. якого постачальник зобов'язується у 2023 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.
За умовами п. 1.3. договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією. Ціна товару складає 72 999 000,00 грн.
Як передбачено п. 1.5. договору, основні умови договору щодо предмету договору, ціни, строків (терміни) постачання не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Підставою для укладення договору є постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (п. 1.6. договору).
Сторони погодили у п. 2.2. договору, що постачальник не пізніше ніж за 24 години до початку поставки товару за договором письмово повідомляє представника Центрального управління оголошенням про готовність партії товару до приймання та місце здійснення приймального контролю товару за якістю, визначене у договорі.
Розділом 4 договору передбачено наступне.
4.1. Замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами.
4.2. Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 30 банківських днів після пред'явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).
4.3 Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства.
4.4 До рахунку додаються: видаткова накладна постачальника;
- акт приймального контролю (якості) товару, що підтверджує одержання товару відповідної якості, що відповідає вимогам договору та який оформлений та підписаний відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375;
- відповідно до додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 оформлені та підписані: оголошення, повідомлення та посвідчення, що підписані одержувачем товару та вказано фактичну кількість товару, що прийнятий на облік одержувачем товару;
- повідомлення-підтвердження, яке оформлюється одержувачем товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, що затверджений Наказом Міністерства оборони України 31 грудня 2016 року № 757.
4.5. У випадку, якщо документи передбачені п. 4.4 договору постачальником надано після закінчення бюджетного року, то такі документи до оплати замовником не приймаються, оплата за такими документами не здійснюється та комплект документів повертається постачальнику без реалізації.
За умовами п. 5.9. договору, датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем товару у посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу 11), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329.
Як передбачено п. 6.1.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати товар відповідно до розділу IV цього договору.
Згідно з п. 11.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.
Пунктом 11.2. договору передбачено, що після закінчення бюджетного року, товар визначений в п. 1.3. договору, може не прийматися замовником та одержувачем замовника за цим договором. Комплект документів визначений п. 4.4. замовником може не прийматися та повертається постачальнику без реалізації.
Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, вказує, що товари за договором поставлено належним чином та в повному обсязі, однак відповідачем допущено заборгованість з оплати вартості поставленого та прийнятого товару у загальному розмірі 11 406 832,74 грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що позивач поставив товар лише 29.12.2023, однак надані до суду докази не підтверджують того, що оборонне відомство має сплатити грошові кошти за поставлений товар, оскільки це не підтверджується наданими з позовною заявою доказами.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом першим частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач, на виконання умов договору, 09.11.2023 звернувся з оголошенням № 8 про пред'явлення на приймальний контроль якості товару.
Того ж дня, 09.11.2023, уповноважений представник Центрального управління контролю якості, в присутності представника позивача, виконав приймальний контроль товару за якістю, про що складено відповідний акт №8/934 приймального контролю за якістю, у відповідності до п. 2.2. договору.
Відповідно до змісту акту № 8/934 приймального контролю за якістю, прийнятий товар за якістю підлягає відвантаженню на відповідний речовий склад.
Згідно з посвідченням №1232 від 29.12.2023, товар визначений в оголошенні № 8 та акті №8/934 було завезено на склад ВЧ НОМЕР_1 та прийнято на облік ОВВ.
Як вбачається з видаткової накладної № 22 від 29.12.2023, повідомлення-підтвердження № 786 від 29.12.2023, акту приймання-передачі № 1232 від 29.12.2023, позивачем передано, а відповідачем прийнято без зауважень, товар загальною вартістю 11 406 823,74 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків № 286/3/23/215 від 03.01.2024, який складений та підписаний сторонами, скріплений їх печатками.
Вказаний судом акт не містить жодних зауважень зі сторони відповідача.
В свою чергу суд також зазначає, що факт отримання товару та документів, які визначені в п. 4.4. договору саме 29.12.2023 додатково підтверджується також тим, що на видатковій накладній № 22 від 29.12.2023 та акті № 8/934, в верхньому правому куті, містяться відмітки відповідача з зазначенням дати, а саме 29.12.2024 та номеру акту приймання-передачі № 1232 від 29.12.2023/ посвідченням №1232 від 29.12.2023.
Крім того суд вказує, що на рахунку на оплату №22 від 29.12.2023, стосовно якого відповідач у своєму запереченні проти позову та вказує, що позивачем не надано доказів про його отримання відповідачем, міститься погоджувальний штамп відповідача такого змісту: "До оплати ТВО Дир. ДРЗ МОУ М. Гриценко (підпис)", а на зворотній стороні згаданого рахунку є погоджувальні написи з підписами представників відповідача такого змісту: "Факт поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), їх відповідність умовам договору (державного контракту), правильність установлення і застосування цін підтверджую. "Відповідно до умов договору від 30.03.2023 №286/3/53/215 правильність установлення і застосування цін, підтверджую" Заступник начальника відділу організації постачання речового майна управління виконання договорів Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України (підпис) Катерина Веклич "Забезпеченість видатків асигнування за КПКВ 2101020/3 КЕКВ 2210 підтверджую" Заступник начальника управління-начальника відділу розрахунків та звітності управління контролінгу Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України (підпис) Олена Андрієвська.
Позивач вказує, що рахунок на оплату №22 від 29.12.2023, видаткова накладна №22 від 29.12.2023, оголошення № 8 про пред'явлення на приймальний контроль якості товару від 09.11.2023, акт №8/934 приймального контролю за якістю від 09.11.2023, повідомлення та посвідчення №1232 від 29.12.2023 надано відповідачем до позовної заяви, з якою 24.06.2024 Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локал Стейт" про стягнення пені та штрафу та за наслідками автоматизованого розподілу якої, справі призначено №914/1637/24. Позов у справі №914/1637/24 обґрунтовується тим, що 30.03.2023 між сторонами було укладено договір №286/3/23/215 про постачання для державних потреб товарів речової служби, який постачальником виконано з простроченням, тобто допущено порушення строків поставки.
Проти вказаного факту відповідач не заперечив.
А відтак, доводи відповідача про те, що позивачем не надано замовнику документів визначених п. 4.4. договору не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар у розмірі 11 406 823,74 грн. Доказів оплати вартості поставленого товару відповідачем до суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З огляду на положення п. 4.2. договору, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 30 банківських днів після пред'явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).
Як уже вказувалося судом, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №22 від 29.12.2023, який 29.12.2023 було останнім отримано.
За змістом статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локал Стейт" (79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, корп. 1, ідентифікаційний код 42807928) 11 406 832 (одинадцять мільйонів чотириста шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн 74 коп. заборгованості та 171 102 (сто сімдесят одну тисячу сто дві) грн 49 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.07.2024.
Суддя О.В. Мандриченко