ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.07.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/452/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: фізичної особи - підприємця Палій Віти Володимирівни
АДРЕСА_1
ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: фізичної особи - підприємця Кметюк Софії Ігорівни
АДРЕСА_2
про стягнення 28 715 грн 00 коп. витрат на усунення недоліків поставленого неякісного товару
ВСТАНОВИВ: фізична особа - підприємець Палій Віта Володимирівна звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи - підприємця Кметюк Софії Ігорівни про стягнення 28 715 грн 00 коп. витрат на усунення недоліків поставленого неякісного товару.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.05.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.05.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Відповідачем копія ухвали отримана - 29.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що відповідач не відшкодував понесених позивачем витрат на усунення недоліків поставленого відповідачем неякісного товару у розмірі 28 715 грн.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до видаткової накладної від 09.12.2023 фізична особа-підприємець Кметюк Софія Ігорівна (постачальник, відповідач) поставила фізичній особі-підприємцю Палій Віті Володимирівні (покупець, позивач) вивіску світлову вуличну неонову на композиті (товар) вартістю 40 400 грн 00 коп. У вартість товару також включено його доставку та монтаж (а.с. 9).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №30 від 04.12.2023 на суму 40 400 грн (а.с. 10), позивач оплатив поставлений відповідачем товар в повному обсязі.
04.01.2024 позивачем та запрошеним незалежним представником - директором ТОВ "Ресто Арт" за адресою: уч. Щивки, буд. 25/а, с. Поляниця Надвірнянського району, Івано-Франківської області проведено огляд поставленого та встановленого відповідачем товару, під час якого встановлено, що частина предметів з гнучкого неону на вивісці не світиться, про що складено дефектний акт від 04.01.2024 (а.с. 11,12).
31.01.2024 позивач направив відповідачу претензію від 30.01.2024 із вимогою у строк до 05.02.2024 здійснити ремонт поставленого неякісного товару (а.с. 13,14).
06.02.2024 між фізичною особою - підприємцем Палій Вітою Володимирівною (замовник) та фізичною особою-підприємцем Дрожжиним Русланом Володимировичем (виконавець) укладено договір підряду №02-06022024 (а.с. 15), відповідно до п.1.1 якого, замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виконати ремонт фасадної вивіски (в ремонт фасадної вивіски також входить демонтаж та монтаж вивіски), а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи.
Згідно з п. 3.2 цього договору, вартість робіт за цим договором становить 28 715 грн.
Замовник здійснює оплату виконаних робіт у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.4 договору).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту наданих послуг №6 від 22.02.2024 (а.с. 18), виконавець на виконання умов договору №02-06022024 від 06.02.2024 виконав роботи, а саме ремонт фасадної вивіски на суму 28 715 грн, які позивач оплатив, що підтверджується платіжною інструкцією №7 від 27.02.2024 (а.с.21).
07.03.2024 позивач звернувся до відповідача із претензією від 07.03.2024 про відшкодування понесених ним витрат на усунення недоліків поставленого ФОП Кметюк С.І. неякісного товару у сумі 28 715 грн.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За приписами ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами чинного законодавства, договори поставки (як й інші господарські договори) укладаються в письмовій формі: повній - шляхом підписання єдиного документа чи скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання (ст. ст. 205, 206, 208, 639 ЦК України, ст. 265 ГК України.
Отже, поставка продавцем покупцю товару на підставі усної домовленості, яка була підтверджена продавцем шляхом прийняття до виконання замовлення покупця, є поставкою товару на підставі договору, укладеного між сторонами у спрощений формі.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені у ст. 678 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч.1 цієї статті).
Відповідно до положень Господарського кодексу України, які регулюють питання гарантії якості товарів та претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів (стаття 269), гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.
Отже, саме протягом вказаного строку (який обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня його одержання покупцем) постачальник виконує гарантійні зобов'язання, тобто несе відповідальність за дотримання вимог щодо якості поставленого товару, які обумовлено сторонами або установлено положеннями чинного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 269 ГК України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №916/1068/20.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, факту порушення позивачем правил експлуатації світлової вивіски не довів.
Враховуючи наведене, а також те, відповідач поставивши неякісний товар, на вимогу позивача не здійснив його ремонт та не відшкодував витрат позивача на усунення недоліків цього товару, позовні вимоги фізичної особи - підприємця Палій Віти Володимирівни про стягнення 28 715 грн 00 коп. витрат на усунення недоліків поставленого неякісного товару є обґрунтованими та належать до задоволення.
Відповідно до приписів, встановлених ст.129 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Кметюк Софії Ігорівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи - підприємця Палій Віти Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 28 715 (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятнадцять) грн 00 коп. витрат на усунення недоліків поставленого неякісного товару та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 23.07.2024
Суддя О.В. Рочняк