23 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/728/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№1642Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі № 922/728/24
за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10);
до Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7),
про стягнення коштів у розмірі 242890,31 грн
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24 (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) №1-23 від 30.12.2022 в розмірі 231964,08 грн, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк” UA323518230000026034301529792, МФО 351823; стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" пеню за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 9279,96 грн; 3 % річних за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 780, 47 грн; інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року в розмірі 865, 80 грн; судовий збір в розмірі 2914, 68 грн на ХОУ АТ “Ощадбанк” UA673518230000026002300529792, МФО 351823.
Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 по справі №922/728/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача.
Одночасно Харківська міська рада просить поновити строк на апеляційне оскарження та зазначає, що оскаржуване рішення у справі №922/728/24 прийнято 08.05.2024, його повний текст складено 08.05.2024; доставлено через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системи або її окремій підсистемі (модулі) 08.05.2024 (17:48). Проте, блекаут в період березень - травень 2024 року, а в подальшому постійні тривалі відключення електроенергії та відсутність інтернет зв'язку в місті вплинули на функціонування інформаційних систем Харківської міської ради та її виконавчих органів, в тому числі електронного документообігу міської ради, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), повноцінного доступу до них, обробку даних. Як стверджує відповідач, про існування вказаного рішення йому стало відомо лише після заблокування рахунків Харківської міської ради. В ході з'ясування обставин справи міська рада за номером справи №922/728/24 ознайомилась з текстом рішення суду; юридичним департаментом невідкладно здійснено запити до виконавчих органів міської ради стосовно предмету спору, підстав для здійснення апеляційного оскарження судового рішення. Опрацювання матеріалів та підготовка апеляційної скарги у відповідності до ст. 258 ГПК України зайняли певний час. Крім того, відповідач зазначає, що в умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність співробітників юридичного департаменту міської ради, що впливає на швидкість опрацювання документів, в тому числі судових. На даний час існує надмірне трудове навантаження, викликане, зокрема, великою кількістю призначених судових засідань, підготовкою процесуальних документів, подачею апеляційних та касаційних скарг, виконанням судових рішень. Тільки на теперішній час Харківською міською радою відпрацьовані зазначені у оскаржуваному рішенні обставини та висновки, що дало можливість обґрунтувати підстави апеляційного оскарження сформувати чітку правову позицію. Заявник апеляційної скарги вважає, що вищевказані обставини, які не залежали від відповідача, підтверджують поважність причин пропущеного Харківською міською радою строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 встановлено, що рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24 було доставлено до електронного кабінету Харківської міської ради 08.05.2024 о 23:44 год. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана до 29.05.2024. Проте, з апеляційною скаргою до суду Харківська міська рада звернулася лише 02.07.2024, тобто з істотним пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
Крім того, суд зазначив, що введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
При цьому, відсутність електроенергії та відсутність інтернет зв'язку не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Вказані відповідачем обставини внутрішньої організації роботи працівників (скорочення чисельності працівників відповідача, навантаження представників відповідача по судових справах) не є виключними за своїм характером, та такими, що об'єктивно доводять неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.
Отже, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги не можуть бути визнанні поважними.
Окрім того, апеляційним господарським судом було встановлено, що до апеляційної скарги заявником не були додані докази на підтвердження повноважень самопредставництва.
З огляду на вказане апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без руху; встановлено Харківській міській раді десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання їй можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також надання доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу; попереджено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
16.07.2024 від Харківської міської ради надійшла заява про усунення недоліків до якої додані докази на підтвердження повноважень представника на подання апеляційної скарги. Також, у заяві про усунення недоліків міститься клопотання про поновлення строку на апеляційна оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник апеляційної скарги посилається, зокрема, на обставини блекауту в період березень - травень 2024 року, а в подальшому постійні тривалі відключення електроенергії та відсутність інтернет зв'язку в місті, які вплинули на функціонування інформаційних систем Харківської міської ради та її виконавчих органів, в тому числі електронного документообігу міської ради, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), повноцінного доступу до них, обробки даних. Як стверджує відповідач, саме через порушення функціонування інформаційних систем в період блекауту судові документи у справі №922/728/24 (та в інших справах в цей період) не були отримані та зареєстровані міською радою належним чином та направлені до належного виконавця. Ці обставини не залежали від волі відповідача, вплинули на обізнаність та можливість представництва інтересів міської ради у цій справі в період блекауту, постійного відключення електроенергії, відсутності інтернету з 11.03.2024 відкриття провадження у справі до 08.05.2024 - прийняття судового рішення, що і стало причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Вказаними обставинами, відповідач також пояснює не забезпечення подання відзиву та доказів у справі до суду першої інстанції, відслідковування стану та результату розгляду справи, ознайомлення з текстом судового рішення. В подальшому відновлення роботи системи, за його твердженням, зумовило накопичення великої кількості сповіщень, що об'єктивно унеможливлювало їх оперативне опрацювання та створювало істотні труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій та в деяких випадках призвело до пропуску процесуальних строків, в тому числі строків апеляційного оскарження.
Вищевказані обставини, за твердженням відповідача, підтверджують необізнаність Харківської міської ради про розгляд справи №922/728/24 Господарським судом Харківської області з самого початку та прийняте 08.05.2024 судове рішення, що унеможливило подання апеляційної скарги у встановлені строки.
Як стверджує відповідач, про існування вказаного судового рішення Харківській міській раді стало відомо після заблокування рахунків Харківської міської ради та звернення стягнення заборгованості на користь ПрАТ «Харківенергозбут». В ході з'ясування причин міська рада за номером справи №922/728/24 ознайомилась з текстом рішення суду, що оскаржується; юридичним департаментом невідкладно здійснено запити до виконавчих органів міської ради стосовно предмету спору, підстав для здійснення апеляційного оскарження судового рішення. Опрацювання матеріалів та підготовка апеляційної скарги у відповідності до ст. 258 ГПК України зайняли певний час. Крім того, відповідач акцентує увагу, що зменшення чисельності співробітників юридичного департаменту міської ради, додатково суттєво уповільнюють роботу та не дають можливості працювати у звичайному повноцінному режимі та забезпечити подачу апеляційної скарги в межах процесуальних строків.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи було визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., Пуль О.А.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Так, згідно з положеннями ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У справі "Устименко проти України" (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як було встановлено апеляційним господарським судом, оскаржуване рішення суду від 08.05.2024 у справі №922/728/24 було доставлено до електронного кабінету Харківської міської ради 08.05.2024 о 23:44 год.
Отже, з огляду на положення частин 6 та 7 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим 09.05.2024. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана до 29.05.2024. Проте, апеляційну скаргу подано лише 02.07.2024, тобто з істотним пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд зазначає, що відведений для цього законом строк у двадцять днів є цілком достатнім для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. При цьому, відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься у заяві про усунення недоліків посилається фактично на ті самі обставини (блекаут, відсутність електроенергії, інтернет зв'язку, що вплинуло на функціонування інформаційних систем, зменшення чисельності співробітників юридичного департаменту), які були викладені в апеляційній скарзі і яким вже надано оцінку судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення її без руху.
Колегія суддів зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Посилання заявника лише на загальновідомі обставини довготривалого відключення електроенергії та відсутність інтернету, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на роботу відповідача та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги.
При цьому, відсутність електроенергії та відсутність інтернет зв'язку не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Виникнення організаційних складнощів у вигляді скорочення чисельності працівників відповідача є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Крім того, відповідачем не доведено ні обставини скорочення чисельності працівників юридичного департаменту відповідача, ні порушення функціонування інформаційних систем Харківської міської ради, як і того, що ці обставини вплинули на строки звернення з апеляційною скаргою.
Таким чином, відповідачем не наведено обставини, які зумовлені та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв'язку з тривалим відключенням електроенергії та скороченням працівників відділу перешкоджали йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Харківською міською радою не довело, що в цій справі можливість вчасного подання нею апеляційної скарги, зокрема, у двадцятиденний термін після отримання судового рішення, не мало суб'єктивного характеру.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали Харківській міській раді вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати поважними.
За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через систему “Електронний суд”, її матеріали, які були роздруковані судом, заявнику не надсилаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради (вх.№1642Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі № 922/728/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.А. Пуль