Справа № 608/1812/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/236/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - в порядку КПК України
23 липня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю: скаржника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження №11-сс/817/236/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за клопотанням ОСОБА_6 , -
Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за клопотанням ОСОБА_6 про надання йому повідомлення щодо закінчення досудового розслідування та постанови про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 08.05.2019 до ЄРДР за № 120192100100001360.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою визнати подане ним клопотання таким, що підлягає розгляду у визначеному законом порядку.
Вважає її такою, що постановлена з порушенням принципу верховенства права. Посилається на те, що висновки суду викладені у судовому рішенні містять істотні суперечності, а покликання суду першої інстанції на положення ст.ст. 303-304 КПК України та рішення Європейського суду є необгрунтованими оскільки згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім того, вважає що дана ухвала є перешкодою для його доступу до досудових засобів правового захисту, що суперечить ст. 55 Конституції України та може мати наслідком порушення його права на захист.
Також наводить положення ч.2 ст. 32 Конституції України, згідно з якими кожен громадянин має право знайомитись в органах державної влади , в органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною, або іншою захищеною законом таємницею.
Заслухавши суддю-доповідача, скаржника, який підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, колегія суддів, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, прийшла до наступних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді місцевого суду з клопотанням, у якому посилався на приписи ч. 1 ст. 206 КПК України, згідно з якими кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи та у зв”язку з порушенням його конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб, просив винести ухвалу, якою зобов'язати Тернопільський міськрайонний суд надати йому: повідомлення про закінчення досудового розслідування, постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за ЄРДР 120192100100001360 від 08.05.2019, обвинувальний акт у якому щодо ОСОБА_6 розглядається по суті Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 .
При цьому, слідчий суддя виходив з того, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування передбачено главою 26 КПК України. Частиною 1, 2 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування -потерпілим,його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статтей 314-316 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності.
З огляду на вищенаведене, слідчим суддею зроблено вірний висновок про те, що скаржником ОСОБА_6 подано клопотання, у якому відсутні покликання на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора які б належали до переліку, визначеного ч.1 ст. 303 КПК України, які підлягають окремому оскарженню під досудового розслідування, що є виключним тому керуючись ч. 2 ст. 304 КПК України вірно відмовив у відкритті провадження .
Окрім того, слідчий суддя вірно зіслався на практику Європейського суду з прав людини , який виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що викладені у клопотанні ОСОБА_6 доводи є необгрунтованими оскільки він подав клопотання, яке не підлягає розгляду слідчим суддею в порядку ч.1 ст.303 КПК України.
А тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 та відповідно скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2024 року про відмову у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді