Справа № 461/5685/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/831/24 Доповідач: ОСОБА_2
17 липня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стенятин, Сокальського району, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,
старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого йому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Також, вказував на необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 липня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 .
Застосовано до ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_6 , у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
- прибувати до старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися з м. Львова без дозволу старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;
- повідомляти старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із підозрюваним у кримінальному провадженні №12024140000000265 від 12.03.2024, ОСОБА_10 , а також іншими особами, зокрема: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також родичами ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі 1 300 000 грн. та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 строком на 2 місяці наступні обов'язки:
- прибувати до старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися з м. Львова без дозволу старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;
- повідомляти старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із підозрюваним у кримінальному провадженні №12024140000000265 від 12.03.2024, ОСОБА_10 , а також іншими особами, зокрема: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також родичами ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Наголошує, що ухвала слідчого судді в частині визначення розміру застави є незаконною та необґрунтованою.
Повідомляє, що зважаючи на тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, вчиненого під час дії воєнного стану та обґрунтованих ризиків, вважає, що можливо визначити розмір застави поза межами максимального розміру, передбаченого санацією ч. 5 ст. 183 КПК України. Окрім того, звертає увагу, що у підозрюваного наявні значні готівкові кошти в сумі 60 000 Євро, 520 000 грн. та позичених третім особам 11 200 дол. США, що підтверджується деклараціями про майновий стан.
Звертає увагу, що клопотання слідчого містить докази наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, доводи підозрюваного та його захисника на заперечення доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи та дані які характеризують особу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як убачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №12024140000000265 від 12 березня 2024 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_16 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, згідно із яким виїзд за межі України чоловіків віком від 18 до 60 років забороняється, в період часу з 22 травня 2024 по 8 червня 2024 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, організував незаконне переправлення через державний кордон України, поза пунктом пропуску ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
5 липня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
5 липня 2024 року старший слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі не менше 1 300 000 грн. на 2 місяці.
8 липня 2024 року клопотання старшого слідчого було задоволено частково слідчим суддею Галицького районного суд м. Львова.
Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 193,194 КПК України вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні старшого слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Галицького районного суд м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного.
Згідно з наданими стороною обвинувачення даними, підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, працює на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Грушів» Львівської митниці, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кодексом.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Поряд із тим, при визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).
Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, міри покарання, яка може бути застосована до підозрюваного в разі доведеності його вини та наявністю визнаних судом ризиків, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (242 240 грн.) відповідає меті застосування запобіжного заходу. Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний та/або заставодавець боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов'язків.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні застави слідчим суддею надано оцінку відповідним обставинам, враховано майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Наявність тої обставини, що у підозрюваного наявні значні готівкові кошти, хоча і має місце, однак не є безумовними підставами для застосування до нього непомірного розміру застави. Оскільки розмір застави не повинне ґрунтуватися виключно на наявності у особи готівкових кошів та вартості наявного майна дані відомості повинні бути враховані з іншими обставинами справи та даними, які характеризують підозрюваного.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суд м. Львова від 8 липня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4