Справа № 463/6440/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/855/24 Доповідач: ОСОБА_2
22 липня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 липня 2024 року на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 08 травня 2024 року №69913/9.1.4/15-24, -
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
представник Міністерства юстиції України ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (заява про вчинення кримінального правопорушення №69913/9.1.4/15-24 від 8 травня 2024 року).
Скаргу обґрунтувала тим, що 8 травня 2024 року Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення №69913/9.1.4/15-24, від 8 травня 2024 року
У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомило про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365 та 367 Кримінального кодексу України, невстановленими особами органів державної влади відносно ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати їй відшкодування в розмірі 47166,48 грн., на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шапошніков та інші проти України». Одночасно Міністерство юстиції України повідомляло Державне бюро розслідувань, що у додатках до поданої заяви від 8 травня 2024 року містяться всі наявні у Міністерства юстиції України документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об'єкту та об'єктивної сторони кримінального правопорушення. Зокрема, такими документами є: заява ОСОБА_8 № 44346/22 з доданими до неї документами, рішення Європейського суду з прав людини від 5 жовтня 2023 року в справі «Шаошніков та інші проти України», платіжне доручення від 17 лютого 2024 року № 367 та інші матеріали справи. У листі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 11 червня 2024 року зазначено, що в даному випадку відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365, 367 КК України, оскільки недостатня сума для притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також що заява Міністрества юстиції України, не є заявою про вчинення кримінального правопорушення, викладені у ній відомості не містять обставин, які вказують на ознаки злочину.
Скаржник з такими висновками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові не погоджувався, оскільки для перевірки відомостей, зазначених в цій заяві необхідно провести слідчі дії для здобуття та дослідження вже наданих доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення. Проте, проведення слідчих та процесуальних дій неможливо без внесення відомостей вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 липня 2024 року в задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_7 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою №69913/9.1.4/15-24, від 8 травня 2024 року - відмовлено.
На дану ухвалу представник Міністерства юстиції України ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу Міністерства юстиції України. Зобов'язати уповноважених осіб Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові внести відомості до ЄРДР за заявою МЮ України від 8 травня 2024 року №69913/9.1.4/15-24 про вчинення кримінального правопорушення, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 липня 2024 року, оскільки копію оскаржуваного рішення вони отримали 14 липня 2024 року.
Вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною.
Наголошує, що 8 травня 2024 року Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення (вих. № 69913/9.1.4/15-24).
У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляло про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України, вчинених невстановленими особами органів державної влади відносно ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати їй відшкодування в розмірі 47166,48 грн., на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шапошніков та інші проти України».
Одночасно Міністерство юстиції України повідомляло Державне бюро розслідувань, що у додатках до поданої заяви від 8 травня 2024 року містяться всі наявні у Міністерства юстиції України документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об'єкту та об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
Повідомляє, що чинний КПК не передбачає іншої процедури реагування на повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, як внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя та особа чия бездіяльність оскаржується здійснили поверхневий аналіз заяви Міністерства юстиції України про внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення.
18 липня 2024 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло клопотання від представника Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , в якій вона просить розгляд справи за її апеляційною скаргою проводити у її відсутності.
У судове засідання з розгляду даної апеляційної скарги представник Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про час та місце проведення такого, не з'явилася, просила проводити розгляд справи без її участі. З урахуванням ч. 4 ст. 405, 406 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що неявка апелянта не перешкоджає проведенню розгляду апеляційної скарги у її відсутності.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що така апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів скарги, 8 травня 2024 Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення №69913/9.1.4/15-24. У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомило про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 365 та 367 Кримінального кодексу України, невстановленими особами органів державної влади відносно ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків, внаслідок виплати їй відшкодування в розмірі 44166,48 грн. на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шапошніков та інші проти України».
Колегією суддів встановлено, що з заяви заступника Міністерства юстиції України ОСОБА_9 від 8 травня 2024 року про злочин (а.с. 14-16) , вбачається, що ЄСПЛ зобов'язав державу-відповідача сплатити заявнику1200 євро, на виконання вказано рішення із Державного бюджету України на рахунок заявника перераховано 47166,48 грн., у зв'язку із чим завдано збитків державному бюджету невстановленими посадовими особами органів державної влади.
Як встановлено місцевим судом з листа старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 11 червня 2024 року (а.с. 20-24) слідчий повідомив Міністерство юстиції України про прийняте рішення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої Міністерством заяви від 8 травня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення. У вказаному листі Територіальним управлінням ДБР зазначено, що в даному випадку відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365, 367 КК України, оскільки недостатня сума для притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також, що заява Міністерства юстиції України від 8 травня 2024 року не є заявою про вчинення кримінального правопорушення, в розумінні ст. 214 КК України, а викладені у ній відомості не місять обставин, які вказують на ознаки злочину.
Колегія суддів, погоджується з висновком слідчого судді про те, що уповноважені особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, отримавши заяву Міністерства юстиції України від 8 травня 2024 року, дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та встановили факт відсутності обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, зазначених заявником.
Доводи апелянта, що у заяві містяться конкретні обставини, які вказують на наявність кримінального правопорушення, окрім того дана заява відповідає вимогам закону та містить інформацію, яка підлягає внесенню до ЄРДР, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Колегія суддів зазначає, що наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Окрім цього, слід зазначити, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов'язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Колегія суддів, досліджуючи матеріали скарги, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки слідчого судді є обґрунтованими належним чином, а ухвала слідчого судді, якою було відмовлено в задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а висновки викладені у ній, відповідають фактичним обставинам справи.
За наведених обставин, ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 липня 2024 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_5 , як необґрунтовану - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 11 липня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_7 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 08 травня 2024 року №69913/9.1.4/15-24, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 - ОСОБА_10 ОСОБА_4