Дата документу 16.07.2024 Справа № 317/1354/24
Є.У.№ 317/1354/24 Головуючий у 1 інстанції: Сакоян Д.І.
№ 22-ц/807/1303/24 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
16 липня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
секретар: Бєлова А.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Янковського Яна Олександровича на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 26 квітня 2024 року по справі за заявою про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення,
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 26 квітня 2024 року заяву про забезпечення зустрічного позову задоволено частково.
Накладено арешт на 489/1000 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою судуОСОБА_1 в особі адвоката Янковського Я.О. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення. 25.04.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності. Разом із зустрічним позовом до суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову. Заява від імені ОСОБА_2 підписана його представником, адвокатом Мормулем П.В.
Позивач за зустрічним позовом просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний ОСОБА_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви позивач за зустрічним позовом зазначає, що на розгляді в Запорізькому районному суді Запорізької області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення. ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву про поділ майна подружжя. На сьогоднішній день існує підтверджена ймовірність продажу спірного будинку, оскільки ОСОБА_1 виставила будинок на продаж, що підтверджується оголошенням, роздруківка якого додана до позовної заяви.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково у справі, суд першої інстанції виходив з наступних положень закону.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, суд при розгляді заяви повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Матеріалами справи підтверджено, що у провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення. У позові ставиться питання щодо зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні належним їй будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а також виселення ОСОБА_2 з будинку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
25.04.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності. У зустрічному позові ставиться питання щодо визнання об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності на частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач за зустрічним позовом обґрунтовано посилається на можливий продаж спірного об'єкта нерухомого майна, при цьому надає копію оголошення про продаж спірного житлового будинку. Вказане оголошення опубліковане 03.04.2024.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції вважав, що невжиття заходів забезпечення зустрічного позову, на переконання суду, може привести до відчуження спірного майна, що в майбутньому може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде винесено на користь позивача за зустрічним позовом.
Разом із тим, оскільки позивач за зустрічним позовом претендує лише на частку будинку у розмірі 489/1000, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для накладення арешту лише на частину житлового будинку на яку претендує позивач за зустрічним позовом.
Колегія суддів погоджується із тим, що такі заходи забезпечення є співмірними із заявленими позовними вимогами, стосуються виключно майна, яке є спірним, а тому відсутні перешкоди для задоволення заяви про забезпечення позову. При цьому, суд першої інстанції врахував, що застосування заходів забезпечення позову не завдасть шкоди майновим правам відповідача за зустрічним позовом, оскільки не перешкодить праву відповідача за зустрічним позовом володіти та користуватися цим майном.
Колегія суддів звертає увагу, що з огляду на немайновий характер спору, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Виходячи із суті заявленого зустрічного позову, а саме визнання за ОСОБА_2 права власності на 489/1000 частки будинку АДРЕСА_1 , суд першої інстанції вірно застосував такий вид забезпечення позову як накладення арешту на 489/1000 частки вищезазначеного будинку, що сприятиме збереженню статусу та належності цього нерухомого майна до закінчення розгляду справи по суті.
Того ж при апеляційному розгляді представник апелянта, - позивача, посилався на те, що позивач має намір продати спірне майно.
Крім того, застосований вид забезпечення позову у виді накладення арешту не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 , оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Янковського Яна Олександровича залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 26 квітня 2024 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 липня 2024 року.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков