Справа № 761/25043/24
Провадження № 1-кс/761/16159/2024
17 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей в ЄРДР.
Вказано, що 02.07.2024 ним направлено до ДБР заяву про кримінальне правопорушення по ст.ст. 365, 367 КК України Голови Служби Безпеки України ОСОБА_4 .
Однак, відомості за його заявою до ЄРДР внесено не було.
У зв'язку з чим, ОСОБА_3 просив зобов'язати слідчого Державного бюро розслідувань внести відомості про кримінальне правопорушення по ст.ст.365, 367 КК України Голови Служби Безпеки України ОСОБА_4 до ЄРДР по заяві №2120 ЗКП від 02.07.2024 слідчому Державного бюро розслідувань.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність.
Уповноважена особа ДБР у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 107, ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідні до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №818/15/18 (провадження № 11-1466апп18), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, слідчий суддя має з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, перш ніж дійти висновку про наявність бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР необхідно встановити, що подана заява дійсно є заявою про вчинення кримінального правопорушення та містить відповідні відомості.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Як слідує з матеріалів провадження, в заяві про вчинення кримінального правопорушення №2120 ЗКП від 02.07.2024 ОСОБА_3 просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення головою Служби безпеки України ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 365, 367 КК України.
Зокрема, у заяві №2120 ЗКП від 02.07.2024 ОСОБА_3 вказує на невиконання головою Служби безпеки України ОСОБА_4 ухвали слідчого Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2024 у справі № 761/13947/24 (провадження № 1-кс/761/9366/2024).
Однак, в заяві не наведено відомостей про конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, які б об'єктивно підтверджували реальність події злочину в розумінні положень ст. 11 КК України, що на думку суду дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Так, ОСОБА_3 у своїй заяві №2120 ЗКП від 02.07.2024 вказує, що саме неправомірними діями голови СБУ ОСОБА_4 , які полягають у невиконанні останнім рішення суду, йому завдано моральної та матеріальної шкоди.
З ухвали слідчого Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2024 у справі № 761/13947/24 (провадження № 1-кс/761/9366/2024) вбачається, що нею зобов'язано слідчого ГСУ СБ України, який уповноважений вносити до ЄРДР заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, внести до ЄРДР відомості на підставі заяви ОСОБА_3 від 08.04.2024 про кримінальне правопорушення, яке зареєстровано в СБ України 08.04.2024 за вхідним № В-596-сг, та повідомити про це заявника, шляхом надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте, будь-яких відомостей про вчинення головою СБУ ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме невиконання судового рішення, у заяві №2120 ЗКП від 02.07.2024 заявником не вказано.
Слідчий суддя зазначає, що не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання до Державного бюро розслідувань не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, позаяк відомості вносяться про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, яких ОСОБА_3 наведено не було, а відтак, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР.
Розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд заявником, перевіривши надані в обґрунтування її доводів матеріали, судом встановлено, що заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним, тому в уповноважених осіб Державного бюро розслідувань не виникало обов'язку внести відомості до ЄРДР, а відтак, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1