Справа № 304/1744/24 Провадження № 2/304/372/2024
15 липня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «ПРАВЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 24 січня 2022 року між ним та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №047RPUA220240001, відповідно до положень якого останній надано грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 50 000,00 грн у строк з 24 січня 2022 року по 23 січня 2027 року, фіксована процентна ставка 19,99 %. Пунктом 4.1 частини 1 вказаного договору встановлено період нарахування процентів: період з 24-го числа попереднього місяця по 23-є число поточного календарного місяця. Відповідно до п. 3.1 частини 2 договору, при непогашенні заборгованості позичальника перед банком в повному обсязі банк звертає стягнення на майно та грошові кошти позичальника, відповідно до діючого законодавства України. Також згідно п. 4.2 частини 2 кредитного договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця в строки, вказані в п. 3.1 Особливої частини договору, шляхом внесення грошових коштів, вказаних в колонці «Погашення основної суми кредиту» графіку платежів за договором, що вказаний в таблиці обчислення загальної вартості кредиту, а також в дату повернення кредиту, на поточний рахунок позичальника та доручає банку здійснювати договірне списання відповідної суми грошових коштів. Пунктом 4.3 договору визначено, що проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в строки, вказані в п. 3.1 Особливої частини договору, за весь час фактичного користування грошовими коштами протягом процентного періоду, а також на дату повернення кредиту, шляхом внесення суми грошових коштів на поточний рахунок позичальника та списання банком відповідної суми грошових коштів з зазначеного поточного рахунку позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитом. Відповідно до п. 6.1.1 частини 2 цього ж кредитного договору, позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення коштів і сплату нарахованих процентів та інших платежів у валюті кредиту. У випадку неналежного виконання позичальником умов даного договору позичальник несе відповідальність незалежно від його вини з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ (п. 10.1 частини 2 кредитного договору). Отже, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасності сплати кредиту, процентів за користування кредитом та сплати штрафних санкцій, норми чинного законодавства України наділяють банк, як кредитора, правом вимагати від боржника виконання зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до розрахунку заборгованості АТ «ПРАВЕКС БАНК» розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 58 100,23 грн, з яких: 47 430,50 грн - заборгованість за кредитом та 10 669,73 грн - заборгованість за несплаченими відсотками. 13 жовтня 2023 року АТ «ПРАВЕКС БАНК» звернулося до відповідача з вимогою перерахувати на рахунок банку заборгованість у розмірі 58 100,23 грн, проте остання, отримавши вимогу, станом на дату подання позовної заяви заборгованість так і не повернула. Оскільки АТ «ПРАВЕКС БАНК» виконало свої зобов'язання за Кредитним договором № 047RPUA220240001 від 24 січня 2022 року належним чином та надало ОСОБА_1 визначені договором кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим допустила виникнення заборгованості по кредиту у розмірі 58 100,23 грн, тому просить позов задовольнити.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішеннях «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04), «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria) заява № 7360/76, Європейський Суд з прав людини визначив, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 8 ст. 187 цього Кодексу суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
У позовній заяві відповідачем зазначена ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 689699 від 12 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 10 грудня 2002 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, на підставі вищевикладеного суддя приходить до висновку, що оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , тому дану справу слід передати на розгляд іншому суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить, а саме Подільському районному суду міста Києва (04071, Україна, місто Київ, вулиця Хорива, будинок, 21).
Керуючись ст. 27 ч. 1, 31 ч. 1 п. 1, 187 ч. ч. 6-7, 9, 258-261 ЦПК України, суддя,-
цивільну справу № 304/1743/24 за позовом Акціонерного товариства «ПРАВЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд Подільському районному суду міста Києва (04071, Україна, місто Київ, вулиця Хорива, будинок, 21).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: Ганько І. І.