Справа № 149/1260/24
Провадження №2-др/149/5/24
Іменем України
23.07.2024 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,
при секретарі Зоріній О. Г.
розглянувши заяву представника ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» адвоката Кушніра Святослава Любомировича про про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 липня 2024 року позовні вимоги ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 . На користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» заборгованість за договором № 500096 про надання споживчого кредиту від 03 лютого 2021 року в розмірі 307 107,29 грн та 4 606,61 грн судового збору.
15 липня 2024 року до суду надійшла заява представника ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» адвоката Кушніра Святослава Любомировича про про стягнення судових витрат, яка мотивована тим, що до закінчення судових дебатів позивач зробив заяву про стягнення з відповідача понесених ним витрат на правничу допомогу, фактичний розмір яких становить 10 000 грн. Додатками до вказаної заяви адвокат долучив ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1066336 від 15 квітня 2024 року, договір № 1/5 про надання правничої (правової) допомоги від 25 січня 2024 року, додаток № 7 до вказаного договору від 04 березня 2024 року, детальний опис правничої (правової) допомоги та розрахунок її витрат, платіжну інструкцію № 24635, акт приймання-передачі правничої (правової) допомоги від 05 липня 2024 року, рахунок на оплату правничої (правової) допомоги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, день та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час, день та місце судового розгляду повідомлена належним чином, заяв, клопотань не надала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, день та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв, клопотань не надав.
Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 ст. 246 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 ЦПК.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що 25 січня 2024 року між адвокатом Кушніром С. В. та позивачем ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/5, предметом якого є надання адвокатом Кушніром С. В. необхідної правничої (правової) допомоги ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» щодо стягнення заборгованості за договорами кредитування, укладеними між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та третіми особами (а.с. 82-83).
На підставі вказаного договору видано ордер на надання правової (правничої) допомоги № 1066336 від 15 квітня 2024 року (а.с. 81).
Відповідно до Додатку № 7 від 04 березня 2024 року до договору, адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу (правову) допомогу ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» щодо стягнення заборгованості за договором № 500096 про надання споживчого кредиту від 03 лютого 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 . Сторони погодили фіксований розмір гонорару за супроводження справи в суді першої інстанції, що становить 10 000 грн (а.с. 84).
Згідно платіжної інструкції № 24635 від 05 березня 2024 року, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перераховано адвокату Кушніру С. В. 10 000 грн за надання правничої (правової) допомоги згідно договору № 1/5 від 25 січня 2024 року та додатку № 7 (а.с. 86).
Адвокат Кушнір С. В. надав ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» наступну професійну правничу (правову) допомогу по цивільній справі № 149/1260/24: складання позовної заяви, складання відповіді на відзив, складання клопотання про відмову в прийняття до розгляду заяви відповідача, складання заяв про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, складання заяви про стягнення з відповідача судових витрат (а.с. 85).
Відповідно до акту приймання-передачі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» не має жодних претензій до якості наданої ОСОБА_2 правничої (правової) допомоги (а.с. 87).
Суд встановив, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в наведеному розмірі підтверджується належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача суд зважає на наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" іншими видами правової допомоги є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, а відтак задовольняє заяву адвоката Кушніра С. В.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,
Заяву адвоката Кушніра Святослава Любомировича задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч)гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛОН КРЕДИТ", код ЄДРПОУ: 42350798, адреса: просп. Берестейський, 90-А, м. Київ.
Представник позивача: Кушнір Святослав Любомирович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 001494 від 10 квітня 2019 року.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: ОСОБА_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000266 від 16 травня 2018 року.
Суддя: