Справа № 143/550/20
23 липня 2024 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребище Вінницької області обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020020270000048, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України; обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12021020060000100, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12021020060000326, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України; обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12021020060000363, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2021, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; обвинуальний акт у кримінальному провадженні № 12021020060000398, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2021, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, обвинуальний акт у кримінальному провадженні № 12022020060000064, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2022, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
Погребищенським районним судом Вінницької області здійснюється судовий розгляд у зазначеному об'єднаному кримінальному провадженні.
04.07.2024 від прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_10 до канцелярії суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 13.12.2021, ухвалами Погребищенського районного суду Вінницької області неодноразово продовжувався обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє від 28.05.2024 до 26.07.2024 з можливістю внесення застави та виконанням покладених на нього обов'язків.
Обираючи та продовжуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя та суд погодилися із доводами органу досудового розслідування про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 був раніше неодноразово засудженим, останній раз 07.06.2021 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання звільнений з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просить задовольнити клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів та відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України застосувати до останнього як альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, достатньому для забезпечення виконання ним його процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник-адвокат ОСОБА_9 заперечував(али) проти задоволення клопотання прокурора та просив(ли) суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 13.12.2021 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.01.2022. Визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, що складає 113500 грн. У разі внесення застави покладено на останнього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Останньою ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 28.05.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб - до 26.07.2024 з можливістю внесення застави та виконанням покладених на нього обов'язків.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» обумовлено, що автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, розглядаючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить із необхідності встановлення обставин, пов'язаних із запобігання ризикам, визначеним пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним у клопотанні ризикам та не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, суд ураховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, суть, зміст та кількість обумовлених в клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, високу ймовірність їх настання, особу обвинуваченого, який ніде не працює, постійного заробітку не має, а отже не обтяжений соціальними зв'язками та відповідальністю, а також достатньо обґрунтований, на думку суду, ризик продовження чи повторення ним протиправної поведінки з огляду на ту обставину, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, зокрема, проти власності.
Також суд вважає достатньо вмотивованими доводи сторони обвинувачення про те, що обвинувачений ОСОБА_4 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, може переховуватися від суду.
За таких обставин ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, ураховані слідчим суддею та судом при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, не зменшилися і продовжують існувати.
Суд погоджується із аргументами обвинуваченого ОСОБА_4 , що на даний час виключається можливість його незаконного впливу на свідків та потерпілого, оскільки деякі із них були допитані судом, а від допиту інших прокурор відмовився, проте зазначена обставина сама по собі на може слугувати достатньою підставою для зміни запобіжного заходу на менш тяжкий.
Разом із тим, суд ураховує, що введення в Україні воєнного стану також є однією із обставин, що сама по собі свідчить про існування ризику можливого ухилення обвинуваченого від суду.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним у клопотанні ризикам та не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
В силу положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням майнового стану обвинуваченого, суд вважає, що у даному випадку необхідно визначити мінімальну заставу у межах, окреслених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 177, 199, 331, 334, 369 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бухни Погребищенського району Вінницької області, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2024 включно.
Визначити заставу в розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., після внесення якої обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави обов'язки: прибувати на перші виклики до суду; не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Копію ухвали вручити прокурору та направити іншим учасникам процесу.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Суддя