27 листопада 2007 р.
№ 2-491/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: суддів:
Панової І.Ю., Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент", м. Харків
на ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 про накладення арешту
у справі
№2-491/06 Рокитнівського районного суду Рівненської області
за позовом
ОСОБА_1, смт. Томашгород
до
1. Закритого акціонерного товариства "Ярівський гранкар'єр", смт. Томашгород 2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Автошлях", м. Рівне 3. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного підприємства "Агат", м. Львів 4.Приватного підприємства "РКС", м. Рівне
про
визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та рішення зборів акціонерів ЗАТ "Ярівський гранкар'єр"
за участю представників сторін:
від скаржника: від позивача:
ОСОБА_2 за дор. від 06.07.2007 не з'явилися
від відповідачів: І ІІ ІІІ IV
не з'явилися Бродовський В.І. - директор не з'явилися ОСОБА_2 за дор. від 10.02.2007
Доповідач: Продаєвич Л.В.
У травні 2006 року до Рокитнівського районного суду Рівненської області звернулась гром. ОСОБА_1, яка є акціонером Закритого акціонерного товариства "Ярівський гранкар'єр" ( надалі -ЗАТ "Ярівський гранкар'єр"), з позовом до цього товариства та до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Автошлях" (надалі -ТОВ фірма "Автошлях") про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій, укладеного 10.04.2004 між відповідачами в справі, з підстав невідповідності його умов приписам статей 32, 41, 42 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства", та порушення переважного права акціонера на придбання акцій, передбаченого статтею 81 Господарського кодексу України, про застосування до сторін договору наслідків, передбачених частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України.
Поданими до суду під час розгляду справи заявами від 11.08.2006, від 23.10.2006 позивач збільшив позовні вимоги додатковими вимогами щодо:
- визнання недійсним рішення зборів акціонерів ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" від 16.08.2004, оформленого протоколом за №5;
- визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій від 04.10.2004 між ТОВ фірмою "Автошлях" та ЗАТ "Ярівський гранкар'єр", від 21.10.2004 між ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельним підприємством "Агат" (надалі -ТОВ ВБП "Агат");
- витребування у реєстратора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський регіональний реєстратор" виписки з особового рахунку ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" станом на час розгляду даної справи та копії документів, що підтверджують перехід права власності на акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій між ТОВ ВБП "Агат" та Приватним підприємством "РКС" (надалі -ПП "РКС").
Водночас позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідачів ТОВ ВБП "Агат" та ПП "РКС" та подана заява по забезпечення позову в порядку пункту 2 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України шляхом заборони знерухомлення реєстрації переходу права власності на акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" у кількості 786843 простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 786843,00 грн. будь-яким юридичним та фізичним особам, яка ухвалою районного суду від 25.10.2006 задоволена.
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 19.02.2007 (суддя: Денисюк М.В.) позов задоволений, а саме: визнано рішення (протокол №5) зборів акціонерів ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" від 16.08.2004 недійсним; визнані недійсними договори купівлі-продажу акцій ЗАТ "Ярівський гранкар'єр", укладені 04.10.2004 між ТОВ фірмою "Автошлях" та ЗАТ "Ярівський гранкар'єр", 21.10.2004 -між ЗАТ "Ярівський
гранкар'єр" та ТОВ ВБП "Агат", 12.05.2006 №К-250Ю/Т-1 -між ТОВ ВБП "Агат" та ПП «РКС», зобов'язано ПП «РКС» повернути акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" ТОВ фірмі "Автошлях".
За апеляційними скаргами ТОВ ВБП "Агат" та ПП «РКС» Львівським апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження, про що винесені ухвали від 31.05.2007 з призначенням апеляційних скарг до розгляду на 26.06.2007 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Під час знаходження справи у провадженні апеляційного господарського суду позивачем було подане клопотання від 04.09.2007 № 7810 про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" та заборони реєстратору ТОВ «Реєстр Плюс» вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності на акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" будь-яким юридичним та фізичним особам.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 (судді: Галушко Н.А. -головуючий, Процик Т.С., Юрченко Я.О.) задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, накладено арешт на акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр", заборонено реєстратору -ТОВ «Реєстр Плюс» вчиняти дії щодо реєстрації переходу права власності на акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" будь-яким юридичним та фізичним особам, відкладено розгляд справи та зобов'язано сторін виконати певні дії.
До Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент" (надалі -ТОВ "Компанія Конкурент") надійшла касаційна скарга на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2007, в якій скаржник просить ухвалу скасувати як таку, що винесена всупереч приписам процесуального законодавства -статтям 33, 67 Господарського процесуального кодексу України та в порушення конституційного принципу непорушності права приватної власності, закріпленого в статті 41 Конституції України, принципу верховенства права, закріпленого в статті 19 Конституції України, та принципів правосуддя, викладених у статті 129 Конституції України.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 05.11.2007, надіслана сторонам у справі -08.11.2007), проте, позивач та відповідачі -І та ІІІ не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника та відповідачів -ІІ та ІV, обговоривши доводи касаційної скарги,
дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Ухвала апеляційного господарського суду про забезпечення позову вмотивована тим, що викладені в клопотанні позивача факти стосуються обставин, які можуть унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову в справі, предметом спору по якій є вимоги, зокрема, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" та рішення зборів (протокол за №5) акціонерів ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" від 16.08.2004 року.
Позивач у заявленому клопотанні доводив, що йому стало відомо про реалізацію пакету акцій ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" третім особам.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Виходячи зі змісту цієї статті та статті 107 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвала про забезпечення позову стосується прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі в справі, така особа має право подати касаційну скаргу. ТОВ "Компанія Конкурент" звернулося до суду касаційної інстанції у порядку статті 107 вказаного Кодексу з вимогою скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року.
Звернення з касаційною скаргою товариство обґрунтувало тим, що оскаржувана ухвала суду безпосередньо стосується його прав та обов'язків, оскільки суд, не залучивши його до участі в справі, наклав арешт на належне товариству майно, а саме: акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр", на підтвердження чого надало виписку про залишки на рахунку в цінних паперах №003016, з якої вбачається, що акції ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" у кількості 786700 належать ТОВ "Компанія Конкурент" на праві власності.
Відповідно до загальних положень чинного законодавства про право власності право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках
і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Застосовуючи заходи щодо забезпечення позову, суд апеляційної інстанції не перевірив, за ким зареєстровані та обліковуються у реєстрі прав власників іменних цінних паперів акції, на які накладено арешт, та не врахував, що арешт може бути накладений на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. У даному випадку акції вже не належать відповідачеві.
Ухвала про засоби забезпечення позову може виноситися на підставі достовірно встановлених фактів, які свідчать про недобросовісність поведінки відповідача.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" встановлено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з пунктом 3 цієї Постанови позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, задовольняючи клопотання позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову, суд вказав на те, що "позивач володіє інформацією, що пакет акцій ЗАТ "Ярівський гранкар'єр" було реалізовано третім особам", та вважає, що невжиття таких заходів у подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення.
Проте, будь-яких свідчень про наявність виникнення чи можливість появи в майбутньому зазначених наслідків ухвала суду не містить.
У зв'язку з викладеним та відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкурент" -задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 у справі №2-491/06 -скасувати.
Справу скерувати до Львівського апеляційного господарського суду.
Головуючий, суддя І.Панова
Суддя А. Заріцька
Суддя Л. Продаєвич